Віка з Сашком жили у цивільному шлюбі вже близько двох років. Все у них наче добре було у стосунках, однак дівчина постійно задавала собі питання: «Чи вірний він мені?», «Чи кохає так, як колись?».
А потім вирішила перевірити почуття коханого. Довго не знала, як це зробити, і, нарешті вигадала! Написала Сашкові записку з текстом: «Вибач, та я йду від тебе! Мені набридло, що ти мені майже не приділяєш увагу та час!».
Положила записку на журнальний столик біля ноутбуку. Віка добре знала: Сашко повернеться і обов’язково сяде на диван, щоб переглянути останні новини по телевізору чи подивитися електронну пошту в гаджеті. Сама ж вирішила сховатися за кріслом, щоб бачити реакцію Сашка, щоб власними очима розгледіти кожну його емоцію. Так і зробила, як замислила.
Сашко повернувся незабаром. Як Віка і передбачала, він відразу сів до журнального столика і помітив її невеличкий лист. Взяв його до рук і почав читати.
А потім сталося те, чого Віка навіть очікувати не могла! Сашко усміхнувся, кинув записку на диван і набрав чийсь номер. Дівчина не розуміла, хто відповів йому на тій стороні зв’язку, але чоловік бадьорим голосом сказав:
– Привіт, кохана! Моя д ypепа нарешті здогадалася, що я її зраджую. Вона пішла від мене. Отже, зустрінемося сьогодні!
У Віки серце стислося у грудях. Хотіла перевірити почуття на міцність, а виявилося, що розкрила його зраду. Ну як він міг? Вона ж була віддана йому, щиро кохала. Що ж тепер робити? Сльози котилися з її очей струмком. Тільки прикривала рот, щоб Сашко не чув тих ридань.
Діждалася, коли він, нарешті, покинув квартиру. Вилізла зі своєї схованки. Тепер можна було хоч не стиха ридати! Вікторії було шкода саму себе, їхніх таких нетривалих стосунків.
Та потім вона помітила біля ноутбуку свою записку, на ній зі зворотного боку були написані почерком Сашка такі слова:
«Яка ж ти у мене д ypепа! Якщо ховаєшся, то роби хоч так, щоб ноги з-за крісла не виглядали. Я пішов до магазину, куплю тістечок на вечір. Будемо дивитися новий фільм і ласувати десертом. Люблю тебе!»
