У мене відрядна робота, але я ніколи не припиняв думати про свого сина. Завжди привозив Володимиру якісь подарунки зі своїх відряджень.
Але сталося так, що нам з сином довелося розлучитися назавжди. Я покохав іншу жінку та не міг більше залишатися поряд з Тетяною. Одного разу, повернувшись з відрядження, я сказав про це дружині, потім зібрав свої речі. Володимир прибіг до мене та запитав чи я знову мушу їхати. Я попросив у сина пробачення за те, що по моїй вині ми розлучаємось, сказав, що дуже його люблю та пішов.
Я надіявся, що наше розлучення не вплине на любов Тетяни до сина та не змінить її хорошого до нього ставлення. Проте згодом знайому розповіли мені, що Тетяна дуже болісно пережила наше розлучення та це позначилося на її ставленні до сина. Вона почала зловживати алкоголем та до неї почали часто навідуватися гості.
А якось до мене зателефонував сусід та сказав, що Володимир зараз у них, бо Тетяна не впустила його додому. Віктор помітив як мій син сидить біля дверей та впустив його до себе.
Я приїхав до них додому, сказав Тетяні, що так не можна з нашим сином. Якщо вона не виправиться, пригрозив забрати його до себе. На деякий час це працювало. Я попросив сусіда сказав, щоб він телефонував мені, якщо щось подібне повториться.
Володимир тоді не хотів мене відпускати та просив забрати його з собою. Я сказав, що я не можу цього зробити, бо тоді засмучу його маму. Я дуже сильно надіявся, що вона виправиться та буде такою як і раніше.
Володимир дуже сильно плакав, запитував чи я його розлюбив через те, що у мене тепер друга дружина та дитина. Я запевнив сина, що люблю його так само як і раніше.
Та сталося те, чого ніхто не очікував – Тетяна отруїлася неякісним алкоголем та лікарям не вдалося врятувати її життя. Я відразу зрозумів, що Володимира потрібно забрати до себе. Я не знав, як до цього поставився моя нова дружина Вероніка та наш син Олександр. Адже це моя дитина від першого шлюбу та вона буде нагадувати їм про Тетяну та те, що з нею сталося через мене.
Проте Вероніка поставилася до цієї ситуації з розумінням.
Ми приїхали по сина, який був дуже переляканий. Він не знав що з ним далі буде, мій колишній сусід Віктор ним опікувався.
Побачивши мене, Володимир дуже зрадів, він кинувся мені на шию та заплакав.
– Невже у мене буде сім’я? – запитав у мене син.
– Так, тепер ми завжди з тобою будемо разом.
У нас була хороша сім’я, Вероніка любила Володимира більше, ніж Тетяна. Очевидно, моя колишня дружина не змогла перенести звістку про наше розлучення та внаслідок цього відбулися такі сумні події.
