Олександр все своє життя живе в селі. Не те, що йому не подобається, зовсім ні. Там красиво, тиша навкруги. Здається, що природа завмерла у своїй красі, птички співають. Як потім зрозумів хлопець, такого в місті не помітиш. Там все по другому. На природу людям немає коли дивитися. Всі кудись поспішають.
А вдома тиша і спокій. Тільки роботи немає, тому вчитися потрібно їхати в місто, щоб гарно заробляти. Тато не поспішає дбати про сім’ю. Одна мама намагається принести вклад у добробут дітей. А тато знай, чекає друзів, щоб увечері розслабитися. А що там вдома дружина робить по господарству, то нецікаво. Лише б на пляшку вистачало.
Дивився на все те Олександр і думав, що не залишиться в селі жити. Після школи поїде навчатися, а потім і роботу знайде, тільки б не повертатися туди, де немає майбутнього, де мама до вечора така стомлена, що ледь до ліжка доходить. А татусь після випитого, прийде додому, ще й спати не дає. Філософствує, заважає спати.
Після закінчення школи Олександр поїхав навчатися. Поселився в гуртожитку. Але ж потрібно думати, де заробити гроші. З допомогою приятеля влаштувався барменом. Платили так собі, але робота Олександру не подобалася, а знайти іншу не виходило.
В один із таких вечорів, коли хлопець працював, біля бару стала жінка, років під сорок, а може й старше. Вона довго дивилася на Олександра, розговорилися, почали спілкуватись. Жінка часто приїжджала до бару до Олександра. Ходили разом на обіди, а іноді й вечеряли разом. А потім одного разу, жінка запропонувала йому угоду.
Вона найме йому квартиру, платитиме за неї, утримуватиме Олександра. Адже вона бізнесмен, і в неї достатньо грошей. Натомість хлопець житиме з нею, як чоловік і дружина. Без ніяких зобов’язань. Олександр шокований пропозицією, але коли роздумався, то погодився. А що він втрачає? Поки навчається, ні про що думати не потрібно, а далі видно буде.
В новій квартирі Олександр почувався добре, до зустрічей із Вікторією звик. Так що нічого не обтяжувало. Чотири роки пролетіли швидко. І ось випускник інституту шукає собі роботу. Вікторія так звикла до хлопця, пройнялася любов’ю до нього. Що одного разу запропонувала одружитися. Адже вони гарно доповнюють одне одного.
Олександр від почутого насторожився. Адже ніяких зобов’язань не давав. І одружуватися з набагато старшою за себе Вікторією не збирається. Про це й сказав прямо. Жінка обурилася, вона була зовсім іншої думки. Вважала, що Олександр закоханий у неї. Після напруженої розмови, сказала, що в нього є тиждень, щоб знайти собі житло і з’їхати від від неї. Образливо стало Вікторії. Стільки років дбала про нього годувала, обходжувала, можна сказати на ноги поставила…
Але на що вона розраховувала? Молодий хлопець, не одружений, а вона старша за нього майже вдвічі. Невже вона думала, що в них щось зможе вийти?!
Студентські роки давно позаду. Наразі чоловік винаймає квартиру, заощаджує гроші на купівлю своєї. Є в нього наречена, але одружиться з нею тільки коли купить собі квартиру, не раніше.
