Я звернулася до батьків:
– Знайомтеся, це мій наречений Кирило, у нас скоро буде дитина!
Батьки раптом замовкли та переглянулись.
– Що за мовчання? Ви за мене не раді? – здивовано запитала я.
Першою від шоку відійшла мама та запитала:
– А як же Андрій? Ви ж так кохали один одного, я думала, що ви одружитесь. Нікого іншого поряд із тобою не уявляла. А що як виявиться, що це він батько твоєї дитини?
– Так і є, він батько дитини, але він скоро одружується.
Дивна розмова. Чи не так? Не за таких обставин я збиралася повідомити батькам про цю радісну звістку та зовсім не планувала потрапити в таку нестандартну ситуацію.
Ми з Андрієм довго зустрічалися, я шалено його ревнувала, адже мій колишній хлопець дуже красивий та маж спортивну тілобудову. Він займається спортом та дуже багато дівчат за ним бігало. Я навіть не мріяла, що він зверне свою увагу на мене. Та Андрій відповів мені взаємністю і ми почали зустрічатися. А згодом його відбила дівчина з силіконовими губами та нарощеними віями.
Я була у розпачі, але саме в той момент мені трапився Кирило. Він був для мене наче рятівна соломинка.
Згодом я дізналася, що вагітна, розповіла про це Кирилу. Очевидно, що дитина не його. На той момент ми лише цілувалися та ходили за ручку. Кирило запропонував стати його дружиною, сказав, що виховає цю дитину як свою.
Але сталася несподіванка. Дізнавшись про те, що я вагітна від нього, Андрій почав просити повернутися до нього. Сказав, що покине заради нас з дитиною свою нову дівчину. От тільки мені в це слабко віриться. У мене таке передчуття, що він хоче повернути те, що вислизнуло у нього з рук. Та якби у мене не було Кирила, він би навіть не подумав мене повертати.