Анжела йшла дорогою засмучена. Її завжди нервували ці жебраки. Куди не глянь, скрізь вони сидять просять милостиню. Так і хочеться швиргонути їхні шапочки, коробочки, щоб летіли звідси, і вони за ними. Сьогодні у дівчини поганий настрій. З самого ранку пішли негаразди. На автобус спізнилася, потім на роботу також. Начальник помітив, зробив зауваження. І так до самого вечора. Наразі йде Анжела додому, а тут жебраки проходу не дають.
Вже вдома, попивши гарячого чаю, дівчина заспокоїлася. Сьогодні подивиться телевізор, і раніше ляже спати. Завтра знову робочий день. Телевізор працював, Анжела дивилася фільм про кохання. Поруч із собою відчула чиєсь дихання. Вона повернула голову, і побачила свого дідуся. Він дивився на неї з докором. Цього не може бути? Думала Анжела, адже дідусь помер три роки тому. Вона сама була присутня на похоронах.
Дідусь все так же дивився на неї. Потім мовив:
– Не ображай людей, вони не заслуговують такого ставлення до себе. У кожного з них своя доля, не тобі судити. Я вважав ти краща ніж є.
Він шукав у кишені щось. Потім поклав біля неї квіточку. Анжела пам’ятає її. Вони разом із дідусем робили гербарій в школу. Одна квіточка випала вдома, так і залишилася. Коли дідусь помер, дівчинка непомітно поклала квіточку йому в руку. Нехай дідусь пам’ятає її. Ось тепер він вертає її подарунок. Образився сильно на неї. Анжела хотіла щось сказати, але дідуся поруч не було. Вона оглянулася, його немає, пішов.
Проснулася дівчина коли надворі було світло. Телевізор працював, в кімнаті вона одна. Треба ж такому приснитися, подумала Анжела. Хотіла вставати, коли поглядом зачепилася за квіточку. Вона лежала на дивані поруч із дівчиною. Там де поклав її дідусь. Анжелі стало ніяково. Виявляється то не сон зовсім. Приходив до неї таки дідусь. Не сподобалися думки Анжели йому. От і прийшов попередити, щоб поважала всіх людей.
Відтоді Анжела змінила своє ставлення до бідних людей. Вона при кожній нагоді кидала в коробку, чи шапку гроші всім хто находився в тому чи іншому місці. Поїхала на могилу дідуся, просила пробачення. Одного разу, коли увечері лягла спати, приснився дідусь. Він усміхнений махав їй рукою. Щось говорив і віддалявся.
Вранці Анжела підскочила з ліжка, зайшла в кімнату. Квіточки на місці не виявилося. Простив її дідусь.
