Знаєте, я завжди була слабкою до хлопців-музикантів. Ну не можу я встояти перед харизматичними гітаристами рок-гуртів. Є в них своя родзинка, яка підкорює моє серце.
Саме тому, в двадцять шість років, коли я досягла великих успіхів у кар’єрі, придбала квартиру та перебудовувала стару бабусину дачу під будинок, зустрівся мені він. Марк.
Декілька побачень, довгі розмови за кавою до самого світанку, концерти гурту, в якому грав на електрогітарі Марк і все. Моє серце остаточно було підкорене. Додайте ще до цього те, що виглядав він дуже круто — довге волосся, татуювання, стрункий, підкачаний та дуже харизматичний.
Через сім місяців, після початку наших відносин ми прийняли важливе рішення — одружитися. Після весілля Марк, як я йому пропонувала, звільнився з роботи кур’єром в ресторані та став займатися творчістю. Ну і, поки я на роботі, за домашніми справами також слідкував він.
Не скажу, що останнє в нього добре виходило. Чисто було вдома завжди, але от готувати в нього не дуже виходило. Тому часто ми замовляли доставку з ресторану. Ні, не з того, де він працював. З іншого.
Наша подружня ідилія тривала недовго. Близько півроку. Все тому, що я то думала, що Марк, як він мене запевняв, ходить на репетиції, займається творчістю. Він мені з таким захватом та трепетом розповідав про нові пісні та гітарні партії до них, що в мене не було сумнівів щодо його слів.
Та одного разу я зустрілась з басистом з його групи. Ми розговорились та я запитала, як просуваються справи з підготовкою до концерту та піснями, про які Марк розповідав.
– Що? Який концерт? Які пісні? Він вже місяць на дзвінки не відповідає та на репетиції не приходить. Тому в нас з’явився інший гітарист. Я ще хотів тебе запитати, що таке сталось, але бачу, що ти наврядчи знаєш.
Я була збентежена. Щось пішло не так. І явно басиста не брехав, адже був щиро здивований моїм питанням про концерт і пісні. Ніби чув про це вперше. Та тепер в мене виникли сумніви щодо слів Марка. Звісно, я одразу запитала про це в нього. Але той сказав, що раптово все змінилось, їхні творчі погляди стали розходитись, але він зараз з іншою групою та вони справді готують концерт та нові пісні. Коли ж я попросила познайомити мене з ними, Марк сказав, що зробить це після їхнього першого сумісного концерту. Я повірила.
Проте зерно сумніву було посіяне і я стала помічати дивну поведінку Марка. Якось, коли він мав бути на репетиції, я побачила його з групою якихось людей, незнайомих мені, і він там наче й дружньо, але дуже вже ніжно обіймав одну дівчину. Тоді я після роботи зайшла в ресторан зі своєю колегою, що трохи відпочити.
Я ходила весь час сама не своя. Думала про можливу зраду з його боку, про ті слова басиста, про наші стосунки та його поведінку. Мучилась ітак близько тижня. Аж раптом зі мною зв’язався друг Марка, Сергій. Ми добре знали одне одного, а той з Парком товаришував вже дуже давно, хоч вони і дуже різні люди.
– Привіт, Ліно. Слухай, я не знав як тобі про це сказати раніше, але думаю, що про це тобі точно варто знати. Марк останнім часом ходить з якоюсь незрозумілою компанією, трусить з якимись дівчатами та каже, що ти про це все знаєш. Чи це так?
– Привіт, ні, я вперше чую про туси та дівчат. Ану, давай подетальніше. – А в душі наче все опустилось. Стало страшно, що Сергій скаже далі, але невідомість лякала ще більше.
– Оу… Ну що ж. Крім того, що його зв’язки з тими дівчатами викликають в мене величезні сумніви і я б радив тобі, про всяк випадок, не кохатись з ним без захисту, мушу сказати, що тобі слід бути обережною і в дечому іншому.
– В чому ж?
– Він хвалиться, останнім часом, що ти, начебто, перепишеш на нього квартиру. Мовляв ти його до нестями любиш і зробиш все, про що б той не попросив. Як він каже, підфортило з гаманцем.
– Ага… Я зрозуміла. Знаєш, я тобі дуже вдячна. Май на увазі, що якщо це все підтвердиться, то я в боргу не залишусь.
– Розумію, що повірити в мої слова важко, але…
– На рахунок квартири я вже знаю, як перевірити. А з дівчатами… Буде видно.
Після цієї розмови я пішла до свого друга нотаріуса, попросила для мене зробити муляж(тобто несправжні) документів, про передачу нерухомого майна, в яких би зазначалось, що квартира тепер належить Марку. Звісно ж,не насправді.
Тоді я вручила ці документи з щирим обличчям та із зізнаннями у великому коханні Марку. Він був спантеличений, але дуже вже радий. Тоді я вирішила, що треба вичекати трохи часу. Було відчуття, що щось мало б статись. І я не помилялась.
Перші декілька днів він був неймовірним чоловіком. Все вдома робив, на все погоджувався, влаштовував мені романтичні вечері з дуже пікантним продовженням.
А потім, коли я одного разу прийшла з роботи додому, побачила, що всі мої речі у валізах стоять перед дверима квартири. Ключі вже не підходили. Я зрозуміла що до чого. Але треба було грати до останнього.
На мій стукіт в двері вийшов Марк, а з ним було двоє напіводягнених панянок, з якими той, явно, вже розважався в моїй квартирі. Він хитро всміхався мені та сказав:
– Ой, але це ж не твоя квартира. То чому твоє шмаття тут? Помилочка якась.
Я була зла, але вирішила “в сльозах” піти переночувати в готельному номері.
Наступного дня я попросила свого знайомого, який вирізнявся своєю сильною великою статурою. Він лякав з першого погляду, але, насправді, дуже добра людина.
Ми приїхали до мене на квартиру, я знову постукала в двері. Вийшов Марк. Ми почали суперечку та він переконував, що квартира його, адже я сама дала йому документи на неї де вказаний він, як власник.
– Господи, як ти жив у цьому світі досі, якщо не можеш побачити, що документи несправжні. Над цим муляжем ніхто дуже то й не старався, але ти все одно не помітив цього. Квартира моя, і ось мої дійсні документи. То ж вимітайся зараз сам, або тобі допоможе Роман. – Показала я документи та вказала на Ромчика.
Марк швидко зібрав базові речі та втік. Він залишив багато свого мотлоху, тому я повикидала його через вікно. От і все. А через день подала на розлучення. Тепер я вільна від такого, здавалось би красивого, але дуже гнилого чоловіка.
