Дві давні подруги Оксана Дмитрівна та Олена Віталіївна зустрічалися не часто, та коли випадала така нагода – розмови могли тривати сім годин поспіль. Цього разу все було інакше, адже Оксана Дмитрівна була занепокоєна майбутнім весіллям дочки й покликала подругу в гості аби обговорити те, що її непокоїть:
-Оленочко, все пропало! Ми стільки місяців готувалися до цієї події, уже за все заплатили з усіма домовилися, а того весілля взагалі може не бути…
Оксана Дмитрівна важко упала на стілець та закрила обличчя руками. Олена бачила подругу в такому стані вперше, тож серйозно занепокоїлася.
-Оксанко, заспокойся, не нервуй. Зараз ми в усьому розберемося, тільки розкажи спокійно, що у вас трапилося – Олена Віталіївна подала господині дому склянку води. Тремтячими руками Оксана випила все до дна й почала скаржитися:
-Разом зі своїм чоловіком ми уже років зо 5, як відкладали на квартиру для своєї єдиної дочки Алли. Вона у нас дуже розумна, відповідальна та хороша дитина. Коли дочка повідомила, що збирається вийти заміж, ми тільки зраділи, що подарунок якраз на часі. Проте нам не вистачало кілька тисяч доларів для покупки квартири.
– Я знаю, наскільки сильно ви хотіли забезпечити Аллу власним житлом. Це була така гарна ідея. Чи вдалося вам зібрати достатню суму? – цікавилася Олена Віталіївна.
– Аллочка була нашим ангелом у цій ситуації. Вона мала свої заощадження, які доклала до покупки квартири. Ми були вражені й вдячні їй за такий жест.
– Як чудово! Це так гарно, що Алла виявилася настільки самостійною та щедрою. А що саме трапилося, коли ви приїхали до неї з ключами?
Оксана Дмитрівна від такого запитання спохмурніла ще більше. Засмучена жінка ледве стримувала сльози, але продовжувала свою розповідь:
-Коли ми прибули до Алли та Дениса, хлопець уже був без настрою. Ходив по квартирі дуже похмурий та розлючений. Про квартиру він нічого не знав, а коли довідався – розлютився ще більше. Це був справжній шок для нас. Ми витратили багато часу та зусиль, щоб зібрати достатню суму для квартири, а майбутній зять просто зіпсував усе.
Олена Віталіївна не могла підібрати слів, щоб заспокоїти подругу. Вона сама почала нервувати:
-Я не можу зрозуміти, чому він так зреагував. Адже це було дуже щедро з вашого боку, що ви подарували їм квартиру. Денис мав би бути вдячний.
-Ти права, Олено. Проте вся справа в ремонті. Я сказала, що він, як майбутній чоловік мусить привести помешкання до ладу самостійно. З цим ми допомагати не будемо. Денис почав кричати, що не хоче нічого робити у цій квартирі, адже вона буде належати Аллі. Тобто в разі розлучення, він нічого не отримає. Єдине на що погодився – купити нові меблі.
-Ну звісно! Ти бач, який поганець! Він ще не встиг надіти Аллочці обручку на палець, а вже думає про розлучення й поділ майна. Меблі він може купити, бо їх можна буде забрати. Бідолашна твоя донечка…Що вона думає з приводу цього?
– Аллочка розчарувалася в ньому і я повністю її розумію. Ніхто не хотів би чути такі слова від свого нареченого. Але, можливо, це просто стрес чи нерви перед весіллям? Може, варто спробувати поговорити з Денисом і з’ясувати, про його справжні страхи та обурення? – схоже Оксана Дмитрівна хотіла, щоб у цієї історії був щасливий кінець, проте подруга думала інакше.
-Оксанко, гнати в шию потрібно цього зятька й навіть думати тут нічого. Інший би на його місці, вам руки цілував би за такий подарунок. Бач, цяця яка знайшлася. Що ж ви одразу на нього житло не оформите, тоді він не нервуватиме перед весіллям. Добре, що це все зараз проявилося й ви вирішили подарувати квартиру до весілля, тож Аллочці ще не пізно передумати. Вона у вас така красуня, до того ж розумниця. Буде у неї цих Денисів ще як рукавичок. Не знатиме котрого обрати.
-Тобто ти вважаєш, що варто скасувати весілля? – розчарована запитала Оксана Дмитрівна у подруги.
-Я тобі прямо про це кажу! Ну в крайньому разі, якщо ти переконана, що він дійсно кохає Аллу, то нехай сам купує їм квартиру й не крутить своїм носом.
-Дякую, Олено. Твоя підтримка означає багато для мене. Я сподіваюся, що ми зможемо вирішити цю ситуацію й забезпечити донечку щасливим та стабільним майбутнім.
-Все буде добре, Оксано. Ми завжди тут біля вас й готові допомогти. Тримаймося разом, щоб знайти вирішення, що найкраще підійде для Алли й всієї вашої родини. Та щоб ти там не казала, цьому Денису я б більше не довіряла.
