Я з тих жінок, яка пробачила зраду своєму чоловікові. На той момент в нас вже була маленька дочка. Я дізналася, що він мені зраджує зовсім випадково. Якби не залишений ним телефон та невчасно надіслане повідомлення від коханки я б й не здогадалася. Адже він поводив себе зі мною так само як й раніше. Навпаки мені здавалося, що в нас все просто чудово. Навіть планували спільний відпочинок. Звісно ж, що обурена в перші хвилини такою зрадою я влаштувала скандал. Ми сильно посварилися. Єдине, про що шкоду, це те, що всю нашу суперечку чула маленька донька. Їй тоді було тільки чотири рочки. В той день чоловік пішов з дому. Ми не бачилися понад місяць. Я не знаю, де він мешкав весь цей час. Його мама, яка понад усе бажала нашого примирення говорила, що він був у неї. Але чи можна вірити словам жінки, яка хоче допомогти своєму синові повернутися у сім’ю.
В перший час я навіть думала про розлучення. Почала цікавитися процедурою. Але тоді мене відговорила мама та свекруха. Вони запевнили, що всі чоловіки рано чи пізно зраджують, що з цим потрібно змиритися. Що для щастя нашої дочки ми повинні знову почати будувати родину. Загалом після всіх наших розмов я погодилася на примирення, яке відбулося лише через кілька тижнів. Мені було якось ніяково знову бачити мого чоловіка. Він став якимось іншим в моїх очах. Я довго не могла звикнути до думки, що він мені зрадив, що в нього була інша жінка. Перші дні ми навіть не розмовляли. Жили в одній квартирі наче чужі люди. Та навіть гірше. Чужі хоча б вітаються та спілкуються. А ми просто співіснували поряд. Але потім по трохи діалог відновився.
З того часу вже пройшло понад чотири роки. Я почала забуватися про помилку чоловіка й згадувала про неї лише у хвилини, коли ми з ним сварилися. Хоч потім й жалкувала про це. Моя мама неодноразово мені повторювала: «Якщо ти дозволила йому повернутися, то більше ніколи не згадуй про зраду». Але хіба ж втримаєшся у хвилини образи. Після того я помітила, що стала надзвичайно ревнива. Підозрювала кожну зустрічну жінку, а якщо бачила, що він з кимось розмовляє, то взагалі вимальовувала в себе в голові казна-що. Свої підозри я одразу розповідала чоловікові та влаштовувала справжній допит. Саме через це й була більшість наших сварок.
Тиждень тому я помітила що чоловік прийшов до дому без каблучки на пальці. Але після того, як він прийняв ванну та вийшов до вечері, то каблучка вже була на місці. Ви не уявляєте яке в мене було бажання в той самий момент все йому висловити. Та все ж таки стрималася. На наступний день повторилося те саме. Як тільки могла спокійно я запитала, що це означає. Він відповів, що на роботі під час роботи з інструментами прикраса натирає йому палець. Все логічне, але мене все одно не покидають сумніви. Що як він знову до неї ходив.
