Колись ми з сестрою купили квартиру на двох. Заплатили кожна зі своєї кишені. Я залишила квартиру сестрі, а сама поїхала на заробітки. Не віддала житло, не продала. Залишила тимчасово квартиру. Я планувала туди повернутися і там жити.
Повернулася і побачила цікаву сцену. Двері мені відчинив чоловік з полотенцем… на поясі. Я втратила дар мови на якусь мить. Моя сестра доросла жінка і може робити, що захоче, але ж можна попередитипро свого гостя!
Сюрпризи тільки почалися. То був її чоловік! Сестра другий рік, як одружена. Вона ходить вагітна. Мені ніхто нічого не говорив. Далі краще. Сестра хотіла жити з сім’єю в нашій квартирі. Мене просила виїхати. Аргументи в сестри надзвичайно «цікаві». В них сім’я і їм квартира потрібніша. Я самотня. Мені житло не треба. Гарна новина. Як вам такий аргумент від улюбленої сестри?
Звісно, я відмовила сестрі. Квартиру купували 50/50, за чесно зароблене. Якщо вона хоче жити в тій квартирі зі своїм чоловіком та дитиною, нехай викупить в мене частину. Нічого складного.
Сестра не захотіла розв’язати питання по закону. Вона вимагала, фактично, подарувати їй квартиру. Я не благодійник і не дочка багатія. З якої радості мені щось комусь дарувати?
Поки я ходила до адвоката, перебирала папери на квартиру, сестра змінила замок на дверях. Вона, як мала дитина, подумала, що зможе так вберегти квартиру від мене. Я довго не думала. Написала заяву до поліції, що мене не пускають у власну квартиру.
Візит поліцейських швидко остудив сестру. Вона прохала забрати заяву. Тикала мені в руки ключа, але я його не взяла. З самого початку, я пропонувала вирішити питання цивілізовано. Що я отримала? CkAндAлu, 3вuнyвAчEння та змінені замки. Тепер я буду діяти її методами.
Позов до суду готовий. Слухання справи буде скоро. Сестра дзвонить кожен день. Слізно молить вибачити її і все пробачити. Намагається давити на жаль. В неї дитина, а їй життя ускладнюю. Гарно придумала! Вона сама цю кашу заварила, а винна я!
