Сергій зустрів чудову дівчину. Оксана була милою, доброю та чуйною. А ще ця тендітна дівчина була сильною по духу. Ніколи не показувала як їй важко в тій чи іншій ситуації. Але довіряла Сергію як собі. Коли він вперше її побачив і поговорив, вирішив будь-що, одружитися з цією красунею. А кілька місяців тому зробив їй пропозицію, і та погодилася. Зараз лежачи в ліжку він думав про їхню зустріч, про ту, яка завтра стане його дружиною. Він хвилювався. Мабуть, всі чоловіки хвилюються перед днем весілля, адже це серйозний крок в життя. Буде відповідальність, закінчиться холостяцьке життя. Тепер він буде не один. Всю ніч чоловік крутився і не міг заснути, хвилювався.
Вранці було стільки клопоту, що чоловік навіть не замітив листа який лежав весь цей час на столі в кімнаті. Коли час було виходити, їхати до нареченої його погляд впав на стіл і чоловік побачив цей білий тонкий паперовий прямокутник. Він взяв його в руки, на ньому не було нічого, просто звичайний конверт без підпису. Від кого? Для чого? Сергій розгорнув його і почав читати:
«Синку, через кілька годин ти станеш одруженим чоловіком. На твої плечі впаде певна відповідальність яку ти повинен тримати й нести все життя. Дружину ти обрав чудову. Дівчина вона гарна і хороша, тому оберігай її, цінуй і люби. Навіть, якщо будуть якісь негаразди та непорозуміння, ви не можете бути однаковими у всьому, ви різні, але ви одне ціле. Не став своє я вище вас. Стався з розумінням до думки дружини. Вона жінка в сім’ї, вона повинна оберігати ваше сімейне благополуччя, тому прислухайся до неї. Не йди до інших жінок, якщо є негаразди в вашому особистому житті, поговори з дружиною, поясни чого тобі не вистачає, але ніколи не зраджуй, добром воно не закінчиться, а ти лише втратиш ту, яку обрав на все життя. Я виховала тебе гарною людиною і люблячим сином та чоловіком. Ви з татом найкращі чоловіки яких я зустрічала у своєму житті. Люби та цінуй свою дружину та сім’ю, але про людей які тебе виростили та виховали також не забувай. Ми тебе дуже любимо і бажаємо лише найкращого! Щастя вам молодим!»
Дочитавши до кінця, Сергій зрозумів, що весь час по його щоках текли сльози, він не відчував їх поки не прочитав весь лист, який писала йому мама. Тепер він знав, що зробив дійсно правильний вибір і в душі його переповнювала радість. Він був безмежно щасливим, що в нього така прекрасна мама і був вдячний за все, що вона для нього зробила.