Коли Дарина виходила заміж, то навіть не покликала мене на весілля. Це було доволі дивно, адже ми досить гарно спілкувалися. З того святкового дня минуло більше місяця і нарешті вона запропонувала мені нібито відсвяткувати її одруження в кафе за чашкою кави. Я, звичайно ж, підготувала подарунок. Не гоже вітати з таким днем і нічого не дарувати.
В конвертик поклала кругленьку суму, а в пакетик ще чисто символічно сімейне дерево. Тоді я запитала про те, як минуло їх з Костянтином свято. Та краще б цього я не питала.
Послідувала розповідь про величезне, пишне весілля, яке майже зіпсували племінники Кості своєю поведінкою. Вона, бачте хотіла, щоб там дітей взагалі не було. А сестра нареченого ігнорувала таке прохання.
Вона була впевнена, що на подібних заходах присутність дітей взагалі не обов’язкова, можливо, навіть заборонена. Тим більше ті всі конкурси, пісні, поцілунки взагалі не повинні діти бачити. Коли ж готувалися до свята, Даша особливо відповідально поставилась до розстановки столиків і підбирала, хто з ким буде сидіти. Ведучий весілля також підготував все до найдрібніших деталей.
У всю цю програму ніяк не включалась присутність дітей.
За декілька місяців до їхнього весілля сестра Кості, Ліля, пережила розлучення з чоловіком. Так вона залишилась сама з трьома дітками. Тому, особисто я, точно розумію, чому вона взяла їх з собою. На кого ж залишити трійко дітей, якщо всі родичі на цьому ж весіллі? А найняти няню було б дорого для матері-одиночки.
Ще до дня розпису Даша зустрічалась із Лілією і попереджала, що потрібно якось вирішити, куди вона прилаштує своїх малят. Та все одно в цей день сестра чоловіка «приперлась» не сама. І діти, на думку моєї подруги, з самого початку почали псувати її свято. Звичайно, всі діти активні, але не думаю, що прямо могли вони там щось зіпсувати.
Матір Костянтина швидко помітила цю ситуацію і намагалась все вирішити мирним способом. Перш за все підійшла до адміністратора закладу і попросила виділити маленьким гостям окремі місця.
А інші ж гості почали обурюватися, чому комусь можна приходити з дітьми, а іншим не можна. Дарина не знала, куди очі діти. Такі питання заганяли її в глухий кут. Як можна відповісти на те, на що не знаєш відповіді?
Я сиділа, слухала цю розповідь і не розуміла, для чого все було робити так складно. Дарина і Костя могли б просто покликати аніматора і виділити окрему кімнатку для всіх запрошених діток. І тоді взагалі не було конфліктів. І сама наречена не злилася б через дрібниці.
Даша сама винна. Хотіла зробити весілля для себе і не думала про гостей, а у висновку цілий день пробігала, вирішуючи організаційні питання і пояснюючи всім свій вибір.
Я не хотіла давати свої коментарі і якось реагувати на цю всю ситуацію. Хто я така, щоб щось тут говорити? Та мій вираз обличчя сам за мене все сказав. Думаю, подруга зрозуміла все без слів.
