Лише зараз я зрозумів як люди можуть нахабніти від доброго ставлення до них.
Коли я познайомився зі своєю майбутньою дружиною вона була гола боса та простоволоса. Я тоді ще подумав, що саме така жінка мені потрібна. На той момент я вже наситився місцевими кралями, які оцінюють людину за розміром банківського рахунку.
Зустрівши Вікторію в супермаркеті в той момент коли вона вибирала дешевше масло, мені раптом захотілося з попелюшки зробити принцесу.
Ми почали зустрічатися та я милувався тим як кохана реагує на мої подарунки. У неї завжди були такі здивовані очі, емоції були дуже щирі та я радів, що зміг зробити її життя кращим.
Спочатку Вікторія не хотіла приймати від мене дорогі подарунки, казала, що можна купити щось дешевше, пропонувала дешевший вид відпочинку, але згодом вона відчула смак та звикла до хорошого.
Стала розумітися на брендах одягу та розрізняти якісну косметику від неякісної.
Чим далі, тим більше росли її запити. Кохана стала залежною від соцмереж та щоразу, як ми приходили в заклад харчування, вона починала знімати відео та робити багато фото. Мене це нервувало та я просив не фотографувати мене. Я людина не публічна та цього всього не люблю.
Але це ще не все. Згодом мої подарунки перестали влаштовувати Вікторію та вона почала вимагати більшого. Я перестав впізнавати свою кохану. Вона вже не була схожою на ту милу дівчину, в яку я колись закохався. Здавалося, що вона зі мною лише за гроші.
А може я сам у всьому винен та розпестив її?
