Мене дивує коли люди говорять одне, а роблять інше.
Наведу приклад. Є у мене родичка по лінії чоловіка, звати Надія. Ось вона любить розповідати усім як правильно виховувати дітей. Причому в неї самої їх немає, є лише племінники з якими вона час від часу проводить дозвілля, коли її брату потрібно кудись поїхати та ні з ким їх залишити. Надія дружина Олексія, він брат мого чоловіка.
У нас з Олексієм двоє дітей, вони майже ровесники з племінниками Надії. Іноді ми гуляємо разом, відвідуємо дитячий розважальний центр.
Коли Надія має час, то приходить до нас в гості. Тоді я чую від неї багато думок з приводу того як потрібно виховувати дітей.
– Не можна дозволяти дивитися дітям ролики в інтернеті, – почала свої повчання Надія, – там немає нічого корисного. Надивляться діти тих роликів, а потім роблять всілякі дурниці. Бачать, що дітям батьки купують дорогі іграшки, а потім вимагають від своїх батьків того ж самого. А харчування, ці гумові ведмедики, так від них же шлунок може зліпитися, потім будуть проблеми зі здоров’я.
Я спочатку слухала її повчання та погоджувалася аж поки не побачила як вона поводиться з дітьми свого брата.
Ми зустрілися в розважальному центрі. Племінникам Надії не були цікаві батути. Як би не вмовляла Надія їх туди піти, вони просто сіли на диван, увімкнули відео на телефоні та їли ті самі гумові ведмедики від яких, на думку Надії, у них має злипнутися живіт.
Я поглянула на це все та у мене виникло питання: чому ж Надія не робить того, про що говорить та дозволяє своїм племінникам, що сама так забороняє?
Відтоді я стала ставитися до того що говорить Надія скептично. Адже як може людина, яка не має дітей вчити інших як правильно з ними поводитися.
Ще мене дивують деякі доброзичливці, які дають непрохані поради. Особливо часто я можу зустріти подібні ситуації їдучи в громадському транспорті. Добре, що мої діти вже стали старшими та з ними вже більш комфортно їхати. Та коли я бачу молоду маму з дитиною, яка капризує, бо не може сидіти на одному місці, то ставлюся до цієї ситуації лояльно, адже сама через це пройшла.
В моменти непослуху дитини мамі менше за все хочеться відповідати на коментарі інших пасажирів. Але ж не кожен це розуміє. Завжди знайдеться особа, яка зробить їй зауваження з приводу поведінки її дитини. Очевидно, вона сама забула, що у неї теж були малі діти та вони не народилися ідеально вихованими. В ті часи дітей виховували частіше за все за допомогою ременя та кутка. Зараз це є недопустимим, але ж вони цього не розуміють.
Я часто спостерігаю за подібними ситуаціями. Іноді здається, що жінки з пострадянського покоління навмисне шукають до кого б то причепитися та насильно поділитися своїм досвідом.
А це їхнє улюблене: “Якщо будеш капризувати, то я тебе заберу“. Ну як вам таке подобається? Невже ті, хто говорить цю фразу вірять в її ефект? Що дитина в такий момент має зробити? Так, вона злякається та припинить вередувати, але які будуть наслідки після такої фрази? Дитина буде боятися, що цей світ небезпечний та через погану поведінку стороння людина може забрати її у рідної мами.
Хочу звернутися до таких “доброзичливців”. Ви вже дітей своїх виховали, так що не давайте непроханих порад. Якщо поведінка дитини не загрожує вашому чи її життю та здоров’ю, так навіщо зайвий раз нервувати і так знервовану та замучену маму цієї дитини?
