Ще з юності я був закоханий у свою сусідку Наталю. Красива, розумна, добра й лагідна ця дівчина просто зводила мене з розуму. Мені здавалося, що вона навіть не знає про моє існування, поки Наташа сама не запросила мене разом піти на танці. Після її ініціативи я вирішив все взяти у свої руки, адже зрозумів, що їй подобаюся. Того ж вечора ми почали зустрічатися та вперше поцілувалися.
Після закінчення школи ми вступили у різні виші, але в одному місті. Через лекції та підробіток ми зустрічалися дуже рідко. Я не міг більше витримувати цієї розлуки, тому зробив дівчині пропозицію. Ми були молодими першокурсниками, я ні гроша не мав за душею, ще нічого не міг їй дати, але вона погодилася. «Ти божевільний! Але я хочу провести з тобою все своє життя»
Після одруження ми почали винаймати квартиру. Живемо разом уже вісім років. Дітей у нас немає, адже домовилися спершу купити власне житло, а потім народжувати. Все в наших стосунках прекрасно, окрім одного – я дуже ревнивий чоловік. Дружина не подає жодних причин для ревнощів, я відчуваю її кохання й знаю, що вона вірна, але нічого не можу з собою зробити.
Я контролюю кожен крок дружини, вона постійно звітує, куди й з ким йде, дає свій телефон на перевірку. Мені самому стало бридко від себе та свого контролю. Та нещодавно я перетнув усі допустимі межі. Соромно до цього часу.
Того дня на роботі вимкнули опалення, тому нас відпустили додому раніше. Я дуже зрадів, адже в черговий раз зможу перевірити дружину на вірність. Коли прийшов додому почув, як Наталя говорить до когось у ванній. Підійшов ближче, щоб краще розчути з ким це вона розмовляє: «Тимофій, не викручуйся! Я не можу тебе покупати!»
Цієї миті скажена лють заволоділа мною. Вона мені зраджує. Я так і знав! Я увірвався до ванної кімнати з готовністю утопити суперника голими руками, а потім розібратися зі зрадницею. Та всю мою злість як рукою зняло, коли я побачив, що моя дружина купає маленьке руде кошенятко. Тут до мене дійшло до кого говорила дружина.
Виявилося, що коли вона йшла з роботи знайшла біля під’їзду цього нещасного. Забрала додому. Кошеня було брудне, тому вона вирішила його викупати, а вже потім нагодувати. Мені було соромно за свої підозри та сумніви. Моя дружина найкраща й більше я не піддаватиму цей факт сумніву.
