У Анжели була звичайнісінька сім’я – чоловік і дві дочки. Грошей у сім’ї особливо не було. Бізнес коханого не ладився, а зарплати жінки ледве вистачало на їжу. Було прийнято рішення, що вона повинна виїхати на заробітки. до слова, про це вона дуже незабаром пошкодує.
Вибір припав на Італію. У Анжели там багато років працювала подруга, тому перший час вона їй добре допомагала.
Спочатку жінка дуже хвилювалася, адже їхала в невідомість. Вона не знала, як складеться її доля, в яку сім’ю вона потрапить. Але завдяки Всесвіту, Анжела потрапила до хороших людей, які її не кривдили і щедро платили. Єдине, що від жінки потрібно, це тримати рот на замку і не виносити на загальний огляд все, що відбувається у вузькому сімейному колі.
У неї було багато обов’язків. За день вона втомилася так, що ніг не відчувала. Їй була виділена невелика кімнатка, де вона могла відпочивати. До вечора жінка ледве жива добиралася до ліжка і без задніх ніг засинала. Важкі часи настали, коли у господарів народилася третя дитина. Анжела допомагала, як могла. Своїх же двох виховала, тому знала, як маленькими дітками поводитися.
Ось так почала відбуватися її трансформація з домогосподарки в няню.
Господарі не кривдили жінку оплатою, вони щедро винагороджували її за працю. Практично всю суму Анжела надсилала додому. Завдяки цим грошам дві дочки вивчилися в хорошому університеті і отримали гідну освіту. Старша дочка відгуляла пишне весілля і купила собі квартиру за мамині гроші. Чоловік, завдяки працям Анжели, зробив в будинку капітальний ремонт.
Згодом апетити чоловіка росли. Він захотів стати фермером. йому терміново потрібен був трактор і комбайн. Анжела ще залишилася на заробітках, щоб задовольнити бажання коханого.
Через два місяці молодша дочка повідомила, що збирається заміж. Анжела зрозуміла, що настав час піти у відпустку і погуляти на весіллі дочки. Випросила у господині два місяці відпустки і відправилася на батьківщину, нікому нічого не сказавши про свій приїзд.
Дорога додому видалася заробітчанці вічністю. Коли вона побачила рідні краї, на її очах з’явилися сльози. Вона так скучила за Батьківщиною і своєю родиною. Підійшовши до будинку, жінка його не впізнала. Чоловік замінив ворота, купив дорогий шифер на дах. З боку будинок виглядав багато і красиво. Біля будинку росли гарні квіти.
Напевно, то мої дочки виростили квіти. Які молодці!- подумала Анжела. Відкривши хвіртку, на порозі вона побачила молоду жінку в домашньому халаті.
Хто вам потрібен? – запитала вона незнайомку.
Це мій дім. – в стані напівнепритомності сказала Анжела.
Не може бути. Це будинок мого чоловіка. Ми в цивільному шлюбі давно живемо. – відповіла жінка.
В цей час з-за будинку вийшов чоловік Анжели. Дорога, я тобі зараз все поясню. – сказав він, але Анжела його вже не чула. Перед її очима все пливло, а у вухах дзвеніло. Жінка впала на землю. Прокинулась, коли незнайомка обтирала її водою.
Ти пробач мені, – сказала вона Анжелі. – Я не підозрювала про твоє існування. Через 10 хвилин мене не буде в цьому будинку.
А чоловік поспішно зібрався і поїхав в місто до дочок. В черговий раз злякався.
Тобі не потрібно нікуди йти. Я тут не має наміру залишатися. Мене зрадив чоловік разом з дочками. Не можу їх більше бачити.
В стані напівнепритомності Анжела брела до літньої матері. Ось так закінчилися її італійські заробітки. в гонитві за грошима вона втратила все: чоловіка, дочок і рідний дім.
