Вона пахла щастям і надією. Я закохався в неї

https://pic2.me/wallpaper

Я закохався в неї. Вона пахла щастям і надією.

Вона подавала надію на те, що з нею можна все. Для цього достатньо усміхнутися і підморгнути до неї.

Вона, здавалося мені, має здатність піднімати настрій оточення. Для цього їй достатньо ділитися своїм позитивом і гармонією.

Вона для мене пахла близькістю, обіймами і любов’ю. Відчуваючи її тепло навіть на відстані, я прагнув бути відкритим з нею. Відчував, що з нею поруч дуже комфортно. Вона постійно мотивувала б мене до нових досягнень.

Я постійно шукав причини, щоб опинитися поряд з нею, щоб перегодя упасти в її обійми. Або хоч би зловити її погляд чи усмішку. Мені було б з нею найзатишніше в цьому світі.

У її поведінці, погляді я ловив невловиме, я спивав блаженство, що витало навкіл неї в миті її присутності.

Мій настрій під час зустрічі з нею змінювався неймовірним чином. Достатньо було їй промовити до мене «добрий день» або усміхнутися, і я вже був щасливий. За лічені секунди мій емоційний стан міг повернутися з «ніг» на «голову».

Я став вкрай вразливим до її емоційного стану. Її сміх породжував сміх у мені, її сум заставляв мене також сумувати. Звісно, я шукав різні шляхи, щоб бодай заговорити з нею. Але мені, на жаль, наразі це не вдавалося.

Навчився підхоплювати її настрій за лічені миті. У мене підсвідомо пробуджувалися емоції, які розривали мене, однак поки що не міг поділитися з нею своїми почуттями.

Вона була, з мого погляду, емоційно стійка і рішуча. Вона викликала у всіх симпатію. У її присутності в мене покращувалося самопочуття і мій настрій.

Як зауважив, вона дивним чином ощасливлювала мене власною присутністю. Заряджала хорошим настроєм, мотивувала, наповнювала почуттями щастя і любові. З нею, здавалося, я міг би подолати всі життєві негаразди.

У душі я вже виношував план, як я дарую їй квіти, обнімаю, потім ми беремося за руки і разом, щасливі, йдемо назустріч сонцю…  Йдемо назустріч життю.

Вона була для мене всім… Аж поки я одного разу випадково не зустрів її в парку, де вона гуляла разом з чоловіком і дитиною.

Я спочатку не повірив власним очам, призупинився і ще раз глянув у її сторону. Так, це була вона!

Я розвернувся і пришвидшив ходу, щоб тільки не зустрітися з нею. Більше не мав бажання її бачити. Ніколи!     

Оцініть статтю
Дюшес
Вона пахла щастям і надією. Я закохався в неї
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.