Вона пішла влаштовувати ревізію у моїх кухонних шафках та холодильнику, а я стояла посеред вітальної кімнати, розглядаючи тюлі та штори, які так сильно не сподобалися матері мого чоловіка. Раніше Світлана Григорівна ставилася до мене люб’язно. Називала донечкою, хвалила, приготовлені мною страви, й радилася в усіх питаннях. Така різка переміна її ставлення мене непокоїла

З Петром ми зустрічалися довго. Шість років хлопець ходив до мене поки не наважився зробити пропозицію. Для батьків наше бажання одружитися не стало несподіванкою. Обидві сторони уже давно мріяли про весілля, яке ми відсвяткували через два місяці після пропозиції.

Батьки чоловіка зробили нам дуже гарний подарунок. Виявляється ще два роки тому, вони придбали для нас ділянку на якій зараз будується наш дім. Мої батьки приєдналися до цього подарунку й обіцяли допомогти з ремонтом.

Звісно, ми з Петром були щасливі. Кожного дня після своєї основної роботи поспішали на будівництво, щоб нічого не пропускати й допомагати в разі потреби. До зими ми вже готувалися перейти у будинок.

Запросили батьків та друзів на новосілля. Напередодні я влаштувала генеральне прибирання по всіх кімнатах, нарешті почепила тюлі та штори й порозвішувала картини. Останні штрихи й усе готово.

Гостей ми покликали багатенько, тож мені довелося відпроситися з роботи, щоб встигнути все приготувати. Моя мама обіцяла ввечері прийти допомогти накрити на стіл, а свекруха мала з’явитися ще зранку. Світлана Григорівна дійсно завітала до нас ні світ ні зоря.

-А ти чого ще в ліжку вилежуєшся? У тебе гості на порозі, а тут і кіт не валявся. Ото вже мені господиня.

Вона напала на мене так несподівано, що я й не встигла нічого відповісти. Та після цього свекруха не пішла на кухню, щоб прийнятися за приготування страв. Вона влаштувала справжню ревізію по будинку, щоб перевірити чи я всю поприбирала. Зазирала в усі шафки, перевіряла чи складений одяг, проводила пальцем по книжкових полицях, але пилу так і не знайшла.

Коли вона зрозуміла, що в домі прибрано й вона ні до чого не придереться, знайшла вихід. Почала мене лаяти за картини на стінах:

-Навіщо ти ото все навішала? Ти знаєш, що на них збиратиметься повно пилу, а в мого сина алергія на пилюку?

-Можете перевірити, пилу там немає.

-А тюлі та штори сама обирала? Такий несмак! Вони ж зовсім не підходять під ці шпалери.

-А ви прийшли мені допомогти своїми порадами по інтер’єру? – не стрималася я.

-А ти мені не грубіянь. Зараз і на кухню доберуся. За тобою все потрібно переробляти! Я вже бачила, яка ти господиня та їла твою їжу. Не дай боже ще когось отруїш!

Вона пішла влаштовувати ревізію у моїх кухонних шафках та холодильнику, а я стояла посеред вітальної кімнати, розглядаючи тюлі та штори, які так сильно не сподобалися матері мого чоловіка. Раніше Світлана Григорівна ставилася до мене люб’язно. Називала донечкою, хвалила, приготовлені мною страви, й радилася в усіх питаннях. Така різка переміна її ставлення мене непокоїла.

Гадаю це все через наш будинок. Річ у тім, що коли батьки Петра купили цю ділянку, то розраховували, що ми всі житимемо тут разом. Якось свекруха натякнула, що у квартирі їй душно та немає чим дихати. Тоді Петя, нічого не зрозумівши, нагадав батькам, що у них є дача в селі й вони можуть жити там. Та де там? У старому будинку немає ні зручностей, ні ремонту, а в нас уже все готове.

Думаю, вони розмовляли з Петром на цю тему, але чоловік категорично відмовився жити разом. Тож після того свекруха почала зривати свою злість на мені. Вона гадає, що це я намовила свого чоловіка проти рідних батьків. Якби я знала, що цей дім дарується нам з такими умовами, то краще б жила й далі на орендованій квартирі.

Невже тепер доведеться все життя розплачуватися за те, що ми хочемо жити окремо?

Поки свекруха шукає до чого можна було б причепитися, я молю бога, щоб сьогоднішній вечір минув вдало без конфліктів та конфузів.

Оцініть статтю
Дюшес
Вона пішла влаштовувати ревізію у моїх кухонних шафках та холодильнику, а я стояла посеред вітальної кімнати, розглядаючи тюлі та штори, які так сильно не сподобалися матері мого чоловіка. Раніше Світлана Григорівна ставилася до мене люб’язно. Називала донечкою, хвалила, приготовлені мною страви, й радилася в усіх питаннях. Така різка переміна її ставлення мене непокоїла
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.