З дитинства я була заощадливою дівчинкою. Часто мріяла та уявляла, що коли виросту буду мати власне авто та велику красиву квартиру на яку сама зароблю. Жити ні в чому собі не відмовляючи – прагнення, яке змушувало мене гарно навчатися та відкладати кошти.
Закінчивши навчання у школі, я вступила до університету на факультет бізнесу та фінансів. Ще на першому курсі влаштувалася на роботу в одну кантору. Поки у мене не було освіти мене взяли секретарем. Отримавши диплом, я отримала й підвищення. Відповідно й зарплатня стала більшою, тому я наважилася взяти квартиру в кредит.
Я працювала дуже багато й понаднормово. Брала на себе будь-які завдання. Часто залишалася після роботи, щоб вчасно виконати план. Мені дуже потрібно було відати кошти за житло.
Через декілька місяців, коли я пішла до банку, платити черговий внесок, я зустрілася з Денисом. Слово за слово ми розговорилися й хлопець запросив мене на побачення. Уже через тиждень ми жили разом, а через місяць я дізналася, що вагітна.
Все в моєму житті складалося найкращим чином, але було одне «але» – свекруха. Попри свій вік, вона не знає, що таке економія та планування бюджету. За день розтринькає пенсію, а потім телефонує до Дениса й просить грошей. Я розумію, що батькам потрібно допомагати, але ж не кожного місяця й не в таких розмірах.
Оскільки зарплатня у мене була набагато більша, то в декрет пішов чоловік. Отож, я виплачую кредит, годую свою родину та ще й до всього змушена віддавати свої важко зароблені гроші цій нетямущій жінці.
Одного разу я не втрималася й сказала Денису, що пора прикривати нашу лавку безкорисної допомоги. А сталося це після того, як я випадково почула розмову свекрухи з чоловіком. Вона просила у сина грошей на чергову безглузду покупку, а коли він відмовив, стала обзивати його тюхтієм та підкаблучником, який ходить на повідку своєї скряги-дружини.
Тепер усі фінанси нашої родини знаходяться в мене. Я чітко планую наш бюджет й думаю, що на перший день народження народженої донечки ми будемо повноправними власниками свого житла.
Правда, мати Дениса не заспокоїлася. Прийшла до нас додому й влаштувала грандіозний скандал. Дитина злякалася, почала плакати, а чоловік, замість того, щоб заспокоїти матір, став на неї сторону заявляючи, якщо я не допущу його до наших фінансів, то він піде з дому.
Нічого дурнішого я ще не чула. Виходить, що я вийшла заміж за маминого синочка. Навіщо ж мені такий чоловік, що про родину не дбає, а мама для нього святе?
Я вигнала їх обох зі своєї квартири. Ми з донечкою разом з усім впораємося.
