Оксана дізналася що вагітна коли була на третьому курсі навчання в університеті. Вона довго не наважувалася розповісти про все своєму хлопцеві. Й не дарма. Щойно він дізнався, як одразу ж припинив відповідати на телефонні дзвінки, а його друзі сказали, що він покинув навчання та поїхав працювати за кордон. Оксана не знала що робити. Хлопець покинув, хоч вона й далі сподівалася, що історія про заробітки правда й він скоро повернеться, батьки досі не знали, що стануть дідусем та бабусею, а сама вона боялася стати мамою. Невідомо яких би дурниць накоїла дівчина, якби не хлопець, якого вона вважала другом. Він весь час її підтримував та заспокоював.
Всі навколо знали про те, що він в неї закоханий. Ще коли вони навчалися у школі, то вона йому сподобалася. Але з того часу він так й не наважився зізнатися у своїх почуттях. Навіть до університету вступив разом з нею. Хотів завжди бути поряд. В душі постійно сподівався та будував плани про те, як вони будуть разом. Вже кілька разів намагався все їй розповісти та боявся втратити її взагалі. Вона ж вважала його другом. Навіть ніколи не розглядала його як кандидата на хлопця. Просто звила, що він завжди поруч та готовий прийти на допомогу у будь-який час.
До її батьків вони пішли разом. Хлопець знав як Оксана боїться їм зізнатися що її вагітну покинув хлопець. Мужньо взяв весь удар на себе. Повідомив все сам. Батьки не знали що й сказати. Мама сиділа зі сльозами на очах. А тато навіть не поглянувши на дочку прямо сказав до хлопця: «А ти ж чому не візьмеш її за дівчину та дружину». Всі замовкли. А хлопець навіть не знаючи як в нього таке вирвалося сказав: «Я тільки за». Тут всі ще більше були шоковані.
Пізніше він таки розповів про своє кохання Оксані й вона вся в сльозах погодилася стати його дружиною. Ось так й з’явилася ще одна родина. А зараз вони вже виховують другого хлопчика. Першого хлопець вважає своїм та любить наче рідного. А Оксана й досі не може повірити, що стільки років щастя було поруч.
