Вона замість мене
— Я не хочу до тата… Тітка Іра казала, що тато мене більше не любить, — скулився Микола, обхопивши коліна, сидячи на ліжку.
Марія завмерла. Усе було як завжди: зім’ята піжама з тракторами, рюкзак із іграшками у кутку, куртка на стільці. Все таке звичне й затишне. Тільки син не ганявся, як шалений, а закулився у кутку, мов пташок під дощем.
Сьогодні він мав їхати до батька, але раптом став умовлятися залишитися вдома. Якщо придивитися, вже давно він був не такий енергійний перед цими поїздками. Марія намагалася його вмовити, але раптом син випалив, що Ірина, нова пасія Олега, його ображає.
— Коля… — жінка обережно сіла поруч. — Розкажи мені, будь ласка, що трапилось?
Він мовчав. Потім ледве підвів голову й глянув на неї знизу. У його очах було стільки втоми й смутку, ніби він не семилітня дитина, а дорослий, якому ніхто не вірить.
— Я просто грав… Вона розсердилась, бо іграшка була гучною. Той робот. Пам’ятаєш? Вона забрала його в мене й сказала, що у них скоро буде інша дитина, і тато забуде про мене. І що я… зайвий. А якщо я комусь розповім, — він гірко зітхнув, — усі подумають, що я брешу. Бо тітка Іра скаже, що це неправда. А вона доросла. Їй повірять.
Він говорив повільно, зриваючись на всхлипування. У душі Марії закипіла суміш гніву, страхМарія стиснула зуби, розуміючи, що тепер вона не відпустить сина знову до того дому, де його серце могло зламатися.
