Вона звинуватила мене в тому, що я вkp _ав її гроші. А через пів року ми одружилися

Я працюю водієм маршрутки. За весь час мого трудового досвіду неодноразово було таке, що люди забували щось цінне в моїй машині. Скільки мобільних телефонів та гаманців перейшли через мої руки. А скільки так й не знайшлося, через що мене потім винуватили в тому, що я їх привласнив. Але жодного разу не було такого, щоб щось «приклеїлося» до моїх рук. Я завжди вважав, що чуже добро ніколи не принесе користі. Одного разу коли так й не знайшовся власник гаманця, то я просто віддав гроші старенькій бабусі, яка завжди стояла та просила милостиню на зупинці біля церкви.

В той день я як завжди закінчив свою зміну. Вже у гаражі я прибирав у салоні й готував автобус до наступного дня. На одному з сидінь я знайшов жіночу сумочку. Всередині лежали документи, мобільний телефон, косметика та купа жіночих дрібничок з невідомим призначенням. На фото у паспорті була гарна жінка, до того ж незаміжня. Телефон був заблокований, тому я ніяк не міг комусь зі знайомих повідомити про знахідку. Тому вирішив знайти її за прізвищем у соціальних мережах. Вже після прибирання я написав їй повідомлення у фейсбуці. «Ваша сумочка в мене. Ви забулися її в маршрутці» й написав свій номер.

Того ж вечора вона мені перетелефонувала. Дякувала, що я знайшов її речі та спитала коли завтра можна буде її забрати. Я відправив їй фото свого графіку й ми домовились, що вона прийде коли їй буде зручно.
З самого рану на одній із зупинок вона на мене чекала. Я віддав її речі. Але замість подяки отримав звинувачення в крадіжці грошей. Виявилося, що хтось з недобросовісних пасажирів витягнув її гроші, а сумочку залишив. Я почав пояснювати, що нічого не брав. Але вона не заспокоювалася. Та ще й так голосно говорила, що люди почали на мене дивитися з-під лоба. Та сперечалися ми з нею недовго. Я сказав, що зустрінемося після моєї роботи та про все поговоримо. Тоді я ще не знав, що наша розмова переросте у побачення. Мені вдалося її впевнити що я не брав її грошей.

З того часу вже минуло вісім місяців. А одружені ми вже два й щойно повернулися з відпочинку. Ось так я випадково знайшов свою долю.

Оцініть статтю
Дюшес
Вона звинуватила мене в тому, що я вkp _ав її гроші. А через пів року ми одружилися
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.