Я не знаю, як вправити мізки своїй старшій сестрі. Ната ще з молодості така, що готова всі та всюди допомагати, жертвуючи при цьому власними потребами та інтересами. Ті, хто швидко зрозумів це, як правило, звикли Нату використовувати у власних цілях.
Так було з чоловіком моєї сестри, який весь вік на її шиї просидів, нехай йому там гикнеться. Діти й собі, за прикладом батька, як вилізли ще в дитинстві на мамин горб, так і досі не злізли. Он молодша дочка досі з мамою живе, хоча Каріні вже 29 років стукнуло. Ні роботи, ні кавалера, ні планів на майбутнє, а мама ще й жаліє своє чадо, хвилюється, фінансово забезпечує.
Старший, щоправда, живе окремо, має власну сім’ю. Антон працює багато, іпотеку взяв, дружина в декреті. Так Ната бідкається, що сину допомогти треба, адже іпотека це справа серйозна. Вночі не спить, підробіток шукає, дачу продає. За себе геть не думає.
Хоч син і самостійний й на допомогу матері більше не розраховує, так невістка зрозуміла що й до чого й відверто користується добротою своєї свекрухи. Коли не зателефоную до Наталі, а вона з онуком сидить. То вони на дитячий майданчик пішли, то у парку гуляють. Буває, що бабуся онука в кафе водить, по магазинах скуповує все, на що хлопчик пальцем тикне.
Воно то звісно добре, що бабуся хоче з онуком якомога більше часу проводити, але ж у Нати тиск, а Богдан малий непосидючий. З ним мама з татом впоратися не можуть не те щоб старенька бабця. Запитую, чим невістка таким важливим зайнята, що постійно дитину на Наталю залишає, а вона нумо виправдовувати дружину сина:
-Так, Лідочка, при надії, поповнення у нас буде. Хоч термін ще невеликий, алестраждає бідолашна на токсикоз, втомлюється швидко, вночі погано спить. От я й забираю Богданчика, щоб вона змогла як слід відпочити.
-А тобі відпочивати не треба, правда? Ти й з Богданом побудеш, їсти їм наготуєш, у квартирі прибереш. А невістка твоя й рада прикидатися, чого руки бруднити, якщо є дурненька свекруха – сварю я сестру.
-Ну не треба так. Лідочка хороша, хіба вона винна, що вагітність важко дається.
-Хотіла б я бачити, як ти у свої роки під час вагітності задерла ноги й на дивані цілими днями вилежувалася!
-Ну ти й порівняла. Та коли це було, зараз молодь не така, як ми колись, слабша.
Доводити щось Наталі марно, якщо вона вбила собі в голову, що невістку треба берегти, то так й робитиме. Мені сестри відверто шкода, вона через цю рідню себе геть запустила. Не шанується й не бережеться, а коли сама потребуватиме допомоги, то дуже я сумніваюся, що хтось перейматиметься.
