З Наталею я почав зустрічатися ще коли ми навчалися у школі. Я закохався у неї у 1 класі. Усі дорослі сміялися та очікували, що все зміниться, коли ми подорослішаємо, але цього не сталося. Навмисне смикав її за косички, ховав портфель, просив дати списати задачу, хоч сам знав, як її розв’язати.
У старших класах відганяв від Нати усіх залицяльників та давав зрозуміти, що вона зі мною. Спершу однокласниця сердилася на мене та просила дати їй спокій. Схоже моя надмірна наполегливість її дратувала. Та у випускному класі вона подивилася на мене по-іншому. Не знаю, що вона там нового побачила, але погодилася зустрічатися.
Щоб не розлучатися з нею, я подав документи до того ж вишу, що й вона. Усі чотири роки студентського життя ми були нерозлучними. На випускному я зробив Наті пропозицію, а вона повідомила, що вагітна.
У нас народилася донечка Ніка. Я хотів дати своїм дівчатам гідне життя, тому багато працював. Диплом мені не знадобився, бо я вирішив піти своїм шляхом – став веброзробником. Кілька замовлень й понеслася душа в рай. До того моменту, як Ніка пішла до школи у нас була власна квартира, шикарний ремонт, дорогий автомобіль й картка з кругленькою сумою на рахунку. Я нічого ніколи не жалів ні дружині, ні доньці. Бачити їх щасливими – найбільша винагорода для мене.
Якось ми планували поїхати всією сім’єю на відпочинок до іншого міста. На жаль, у дружини найкраща подруга потрапила в аварію, вона хотіла бути поруч та підтримувати її. Сказала мені їхати без них, адже я відмовився від кількох замовлень, щоб перепочити. Я не хотів їхати, але з іншої сторони – мені потрібен був перезапуск.
Краще б я залишився тоді вдома з дружиною та дочкою. У готелі я познайомився зі своєю сусідкою. Її валізи випадково доставили у мій номер, мабуть, вирішили, що вона моя дружина. Олеся була ефектною брюнеткою з красивими зеленими очима та шикарною фігурою. Не можу пояснити своїх відчуттів, але ця незнайомка пробудила в мені якийсь вогонь, потяг, якого я ніколи не відчував до дружини.
Кілька днів я старанно намагався уникати Олесю. Виходив з номера ранесенько, а повертався, коли веселощі лише починалися. Схоже, дівчина таки мала на мене власні плани. Якоїсь ночі вона сама постукала й мій номер, сказала, що загубила свої ключі й не хоче нікого турбувати. Попросилася переночувати на дивані. Варто визнати, що вона вміла спокушати. Я ні в якому разі себе не виправдовую, досі соромно зізнатися, але ми переспали.
Вранці, коли зателефонувала дружина по відео зв’язку, я не знав куди подіти очі від сорому. Мені хотілося одразу про все їй розповісти, але уявивши, скільки болю я їй принесу своїм зізнанням, вирішив забути та жити далі.
Того ж ранку я повернувся додому. Дорогою купив Наті нові золоті сережки, доньці ляльку, два букети троянд. Мої дівчата зустрічали мене з посмішками на обличчі, все як завжди, але відчуття сорому нікуди не поділося. Мені було важко обіймати та цілувати дружину. Я годинами стояв у душі, намагаючись змити із себе свою зраду та хіба ж це можливо.
Олеся також виявилася не простою штучкою. Знайшла мене й приперлася просто додому. Добре, що Ната тоді поїхала в лікарню до подруги. Нова знайома попросила про зустріч в готелі й попередила, якщо я не прийду, вона сама про все розповість дружині. Я був такий сердитий на неї! Вигадав якусь нісенітницю, що потрібно терміново зустрітися з клієнтом й поїхав.
Олеся – відьма, вона мене причарувала. Я знов зробив те, чого заприсягся більше ніколи не робити. Тієї ночі про все чесно розповів дружині. Наталя пішла, забравши доньку. Моє життя втратило сенс. Я не планую будувати стосунки з Олесею. Хочу повернути кохану та дитину, але не знаю, яким чудом вимолити її прощення. Що мені робити?
