З моїм чоловіком ми разом вже 10 років. Якщо подивитися зі сторони на нашу пару, то все у нас просто ідеально. На людях ми ніколи не сваримося, поводимо себе люб’язно один до одного та в принципі ніколи не виносили наших сварок на люди. Але, насправді, всередині нашої сім’ї ми удвох повинні були до багатьох речей звикати та підлаштовуватися.
Наприклад, я дуже пунктуальна людина. Для мене важливо, щоб все було завжди ідеально. Чистота та порядок у нашій квартирі, гарно вдягнений мій чоловік та я, щоб всі завжди приходили вчасно та без запізнень. А чоловік повна протилежність мене. Для нього в будинку чистота та порядок — це коли просто на видному місці немає накиданих речей. А те, що відбувається у шафі, чи у комоді для нього не цікаво.
Крім того мій чоловік зовсім не знається у моді та не може вдягатися гарно та стильно. І до цього всього я звикла. А також знайшла розв’язання цієї проблеми. Взагалі, від всіх домашніх та хатніх справ я його звільнила, бо для мене дуже важливо, щоб все було складено та прибрано ідеально. А як вже всі розуміють, що мій чоловік зовсім не прагне досягти ідеалу. Також знайшла шлях до розв’язання тієї проблеми, що чоловік зовсім погано вдягається. Я йому підібрала образ на кожен день тижня. На понеділок у нього один костюм, а на вівторок інший, і так для кожного дня.
Я дуже сильно заморочилась, щоб все це для нього зробити та щоб мій чоловік виглядав пристойно у себе на роботі. Я зовсім не розумію, за які мої вчинки та заслуги чоловік мене заганьбив перед усіма нашими гостями, які прийшли привітати нас з десятою річницею нашого весілля.
Все почалося з того, що на нашу річницю я чоловікові подарувала дуже гарний халат та під стиль цього халату капці, а чоловік мені подарував зовсім не гарний та нестильний шарф, який зовсім мені не подобався. Але щоб не псувати йому та собі настрій, я нічого не сказала та просто подякувала чоловікові за такий подарунок, хоча й розуміла, що носити цей шарф я ніколи не буду.
І ось, коли я вже прибирала в будинку та почала ставити на стіл страви, які сама приготувала, чоловік, неначебто спеціально, почав мене дратувати. Але я вирішила не звертати уваги на його такі витівки та просто продовжувати з ним спокійну розумову без підвищення голосу. І я його попросила, щоб він пішов та одягнув свій святковий костюм, який я для нього підготувала. Та, на мій подив, чоловік поводив себе зовсім дивно та незрозуміло для мене.
Він пішов у нашу спальню та вирядився неначе папуга. Він одягнув на себе сорочку, яка належить до понеділка, краватку — до вівторка, штани — до середи, а піджак — до четверга. Він виглядав дуже негарно та просто ганьбив мене перед нашим гостями. А гості прийшли вчасно, тому що вони знають, що я не люблю запізнень. Я думала, що витівки чоловіка закінчаться рівно на тому моменті, коли прийдуть наші гості. Але, на жаль, цього не сталося.
Чоловік почав себе вести неадекватно, розмовляв з усіма на підвищених тонах, кричав на мене і чомусь просто почав роздягатися. Він роздягнувся до спідньої білизни, узяв усі речі та кинув мені просто в лице, а сам розвернувся та пішов геть з дому, сів у машину і поїхав у невідомому напрямку. Зараз я сиджу сама, на годиннику друга ночі, і я не знаю що робити та де шукати свого чоловіка.
