Жанна завжди була дуже високої думки про себе. Вона була зверхньою, пихатою і хамовитою дівчиною.
Всі сусіди не любили з нею пересікатися, адже вона шукала собі жертву. Могла влаштувати скандал просто за те, що на неї хтось подивився в ліфті.
Потім Жанна вийшла заміж і завагітніла. Жити залишилася у нашому будинку. Сусіди ж сподівалися, що заміжжя і вагітність якось вплинуть на її неадекватний характер, але якби ж то там.
Вона ставала все нестерпніша і зліша. Доходило до того, що вона викликала поліцію на сусідів лише за те, що вони готували їсти і аромат від котлеток чи смаженої цибульки доходив до її вікон.
Це ж наскільки потрібно бути ненормальним, щоб на такі речі злитися.
Баба Валя, яка завжди сидить на лавочці біля будинку казала, що можливо народження дитини зможе змінити характер Жанни і тому всі інші сусіди також на це сподівалися.
Одного ранку у Жанни відійшли води. Вона почала народжувати. Вдома була одна, бо чоловік пішов на роботу. А мобільний у неї поламався. Вона навіть швидку допомогу не могла викликати.
Почала стукати до сусідів, але ніхто й не думав їй відчиняти двері. Тоді якось Жанна спустилася на вулицю і почала просити бабу Валю, щоб та викликала швидку, бо болі у неї ставали нестерпними.
Баба Валя глянула на Жанну і сказала:
– От якби ти не була таким стервом – сусіди б прийшли тобі на допомогу. Степан з другого поверху навіть би відвіз тебе до лікарні. Ти ж тільки на всіх кричиш. Думаєш хтось захоче з тобою мати якісь справи?!
Жанна вже не могла ні стояти, ні сидіти. Вона просто опустилася на лавку і знепритомніла.
До тями жінка прийшла у лікарні. Баба Валя попросила Степана і вони відвезли дівчину до пологового будинку.
