Я – звичайна вчителька в школі. Мій предмет – математика в середній школі. Дітей я люблю, всією душею хочу допомогти їм освоїти цю непросту науку і гарно скласти іспити. За цим всім часу у мене катастрофічно мало на якісь сторонні справи.
Інколи мені пропонують позайматися з дітьми, тобто стати для них репетитором. Відповідно, я отримуватиму за це гроші. Та от часу на це у мене ніколи не вистачає.
В школі у мене багато справ. Окрім проведення уроків і факультативів, знали б ви скільки керівництво вимагає від нас «писанини». Та і вдома купа справ.
Якось після Нового року моя сестра «допетрала», що її донька має плачевні результати за перший семестр з геометрії. У мене не було вибору. Довелося погодитися позайматися з племінницею.
Після першого заняття я зрозуміла, що нічого трагічного там немає. Лише в деяких темах є прогалини. Але мене радує, що в очах дівчини я бачу старання і жагу до знань.
Ми працювали місяць і за цей доволі короткий термін нам вдалося утворити міцний каркас знань з геометрії. Марія чудово справлялась із задачами, запам’ятала всі формули. Ми підготувалися до чергової контрольної, зробили домашнє завдання.
Маша прийшла на наступний день, похвалилася своїми успіхами. Її вчителька просто в приємному шоці від таких знань і швидкого засвоєння матеріалу. Дівчина приходила до мене вже не через проблеми, а просто, щоб бути впевненою, що все робить правильно. Я вже й не зовсім розуміла, для чого їй потрібна.
Марія сама гарно справлялась. Я ж, виходить, просто безглуздо витрачала свій час. Тому вирішила припинити будь-які заняття. Та племінниця і далі продовжувала до мене навідуватися. Мені було незручно, та довелося піти до сестри і її чоловіка, пояснити всю ситуацію і попросити, щоб далі самі контролювали успішність доньки.
При розмові я навела велику кількість аргументів, дала свій блокнот, де написано детальний графік. Сказала, що занадто загружена і дала племінниці все, що могла зі своєї сторони. Тепер або самі, або шукати нового репетитора.
Та всю мою промову родичі сприйняли як відмовки і жадібність. Нібито не хочу безкоштовно допомогти племінниці. Та себе поставити на моє місце ніхто не хотів. Думають вчителям легко живеться?
