Чому дорослі діти думають, що батьки бажають їм лише найгіршого. Поки моя дочка Рита не закохалася, мені здавалося, що у нас прекрасні та довірливі стосунки. Вона завжди розповідала мені про своє життя та переживання, радилася, ділилася мріями. Та відколи зустріла того Костю, її ніби підмінили.
Втручатися в її особисте життя я не збиралася. Її чоловік – її вибір, не мені з ним жити, але висловити власну думку я все ж маю право.
Того вечора Рита була сама не своя. Я бачила, що дочці кортить мені про щось розповісти, але вона стримувалася. Можливо хвилювалася або перевіряла в якому я гуморі.
-Може нарешті скажеш матері, що збираєшся сказати ще з самого ранку? – першою не втрималася я.
-Звідки ти знаєш, що я маю тобі про щось розповісти? – здивувалася Рита.
-Так у тебе на лобі все написано – пожартувала я. – Доню, я знаю тебе ось уже 18 років й прекрасно розумію, коли ти радісна, коли сумна, коли тебе щось турбує, а коли ти сердишся на маму. Тут і зайвих слів не треба. Будуть свої діти, зрозумієш.
-Ну власне, уже скоро – несміливо зізналася Рита. – Мамо, я вагітна й ми з Костею збираємося одружитися – випалила дочка на одному диханні, а потім замовкла, чекаючи на мою реакцію.
-Ти знаєш, що мама тебе завжди підтримає та зрозуміє. Я звісно рада, що стану бабусею, але все ж думаю, що ви ще не готові бути батьками. Рито, ти ще така молода! У тебе все життя попереду, стільки відкриттів, можливостей, знайомств. Ти готова проміняти своє майбутнє на дитячий плач, пелюшки та сердитого чоловіка?
-Я так і знала, що ти мене не зрозумієш! Не потрібно було тобі нічого розповідати. Теж мені мама, називається.
Вона пішла, голосно гримнувши дверима, а я не відчувала своєї провини в тому, що сказала. Хто ще може випалити їй чисту правду просто в обличчя.
З дочкою ми помирилися. Я прийшла на розпис до молодят, привітала їх з днем створення сім’ї, а потім повідомила, що хочу розміняти свою квартиру на дві однокімнатні, щоб вони мали де жити. Батьки зятя також не залишилися осторонь. Вони сказали, що молодій сім’ї краще одразу брати двокімнатну, адже у них скоро народиться дитинка, тож доклали половину суми.
Новонароджену донечку принесли уже у власну квартиру. Тоді й почалося справжнє доросле життя. У Єви болів животик, дівчинка була неспокійна, постійно плакала. Рита не знала, що їй робити, від стресу та хвилювання у молодої матусі почало пропадати молоко. Я не могла дивитися як страждає моя дитина, тож приїхала на допомогу. Зятеві звичайно це не сподобалося, а мені було начхати, на його думку. Якщо сам не допомагає дружині зі своєю ж дитиною, то чого я маю стояти осторонь?
Я няньчила онучку вночі, щоб точка могла нормально поспати. Приносила малятко до них у кімнату лише коли потрібно було її годувати. Дякувати богу Рита змогла налаштувати грудне вигодовування й все стало на норму. Поступово вона й сама навчилася справлятися з Євою. Я не хотіла залишатися у дітей більше, ніж потрібно, тож повернулася до себе.
Не минуло й місяця, як дочка попросила знову допомогти. Вона мені не зізнавалася, але ще до народження Євочки у них з Костею почалися проблеми.
-Мамо, він втратив роботу. Ми зараз живемо з тих грошей, що ти та свекруха зі свекром дали на народження донечки. Я йому вже не раз казала, що скоро гроші закінчаться й що тоді робити? А він сказав, що працює над цим питанням. Я все не могла зрозуміти яким чином, поки не взяла його телефон – Костя грає на гроші!
Я не здивувалася, адже зять мені не сподобався одразу. Вирішувати замість неї я не в змозі, проте від себе сказала, що вилікувати залежних людей дуже важко. Рита інтерпретувала це по-своєму й подала на розлучення. Вона хотіла вигнати Костю з квартири, але він не збирався дарувати колишній дружині свою половину. Сказав, віддавати гроші або ж продавати помешкання й ділитися.
Вся в сльозах дочка прийшла до мене. Вона вирішила, що я продам свою квартиру аби викупити у Кості його частину й переїду жити до них з Євою. Я звісно все розумію, але няньчити уже дорослу дочку не збиралася й відмовила. Рита на мене образилася й тепер не дозволяє бачитися з онучкою. Через маленьку дитину їх не розлучили одразу. Що вона збирається робити я не знаю, але більше не втручатимуся у її життя.
