Досить вже прибирати за чоловіком! вигукнула Одарка, піднявши голос так, ніби у кімнаті зазвучало громове крушіння. Краще вигнати тебе, розлучитися, а потім, нарешті, навести в нашій хати порядок! А потім, можливо, знову вийти за тебе!
Оце вже радикальна пропозиція, кохана! посміхнувся Костян, відкинувшись у зручному кріслі. Я ж просто сиджу, нічого не роблю!
Ось саме! Нічого не робиш! І навіть не заважаєш! відповіла Одарка, стиснувши руки у кулаки.
А де я заважаю? здивувався Костян. Стиснувся, як миша, перед монітором і не передаю сигнали!
Чашка! вказала вона на склянку біля клавіатури.
Це я чай пю! підхопив Костян.
А друга що за монітор? в голосі звучало роздратування. Я зранку збирала всі твої чашки!
Це я каву не допив! усміхнувся Костян. Я її допю, не хвилюйся! Холодна чи гаряча однаково підходить, навіть краще! А потім, як справжній чоловік, принесу їх на кухню!
Правда? подивилася Одарка.
Правдаправда! кивнув Костян. І навіть помию!
Хочеться повірити, сказав голос Одарки, проте досвід каже, що ти брешеш! Швидко допий каву і віддай чашку!
Я ж чай пю, спантеличився Костян. Не хотілося б їх змішувати
Тяжкий вдих вирвався з грудей Одарки. Вона підвелася, підняла чашку і обережно переглянула, скільки ще залишилося кави. Якщо там залишаться три краплі їх можна буде пожертвувати.
Костян, ти себе знущаєш? вигукнула Одарка. Чашка не просто порожня, а залишки кави вже висохли! Що ти збираєшся тут допивати?
Справді? здивувався Костян. Яка сухість у квартирі! Вчора ще була кава! Треба купити зволожувач повітря!
Костян, що нам купити, щоб ти хоча б за собою прибирав? сперечилася Одарка, оперлася спинкою крісла, в якому сидів Костян. Що ти збираєшся робити! крикнула вона, майже в ухо. Костян! А це що?
Це скляна чашка для води! відповів Костян. Ти ж не дозволяєш мені принести пляшку! Приходиться полумяками задовольнятись!
Бо газована вода для всіх, а не лише для тебе! відповіла Одарка. І якщо поставити пляшку поруч, ти її і випизнеш! А надмір газованого шкода!
Ось чому чашка! сказав Костян.
Одарка зрозуміла, що збір чашок біля компютера доведеться повторити ще раз. Прибирання ще не завершилося, і їй було чим зайнятись. Але коли вона виходила з кімнати, помітила дивне положення чоловіка.
Не втрачаючи часу, вона повернулася, схватила за ручку крісла і витягнула його разом з сидячим Костяном.
Як пахне розлученням! пролунав її гучний голос, немов гул громади над Дніпром.
Це лише печиво, відповів Костян з найневиннішою хмурою.
Не на тарілці, а просто на коліні! А крихти вже на підлозі! Я ж тільки що пилососила! підвищувала голос, кожне слово розриваючи простір.
Я приберу! крикнув Костян.
Він намагався зняти печиво з коліна, та воно підступно впало на підлогу, розпавшись на безліч крихт.
Костян зажмурив очі, очікуючи, що з’явиться веника, ганчірка, швабра чи пилосос, але екзекуція не настала. Він відкрив один око.
Одарка сіла на диван, обхопивши голову руками:
Я втомилася від усього цього, пролунав її голос, сповнений болю. У квартирі живуть чотири людини, з яких двоє діти!
Але найбільший сміттєвий слід залишаєш ти, дорослий, самостійний, не дурний чоловік! Ти маєш показати приклад! А я весь час спотикаюся, постійно підбираю за тобою! Безконечні чашки по всьому дому, тарілки, блюдця! Папірці від цукерок, що якимось чином потрапляють між подушками дивану!
Вічні крихти на столі! У нас що, давно не заходили таргани?
Я куплю мелець! «Марічка», промовив Костян вибачливим тоном, проте Одарка його не почула.
Ти навіть коли сміття викидаєш, в кошик не потрапляєш! Чи так важко подивитися, чи попало? Якщо ні викинь у кошик! Спина не переламиться, якщо нахилитися і підняти!
Одарка опустила руки і подивилася чоловікові в очі:
А та шоколадка, що ти під подушкою залишив? Той комплект постільний я тобі ніколи не пробачу! Це була моя улюблена!
Костян покраснів, його охопив справжній сором і гіркота, бо через нього дружина розчарувалась.
Юль! вимовив він. Юлька!
Образ обурення на обличчі Одарки змінився на рішучість:
Через тиждень я їду у відпустку! На три тижні! І ми з дітьми поїдемо до моєї мами! Якщо коли ми повернемося, квартира перетвориться на свинарник, я просто розлучуся з тобою! Я більше не можу це терпіти! Через тебе я закінчую одне прибирання і відразу починаю нове!
Костян з жахом дивився на дружину.
Хоч би зараз же чашки прибрав! І підміть крихти печива! Будь ласка!
Костян одразу зробив, що сказала Одарка. Спочатку не вірив, що вона дійде з дітьми на три тижні, думав просто погрожує. Але вона показала квитки назад, куплені заздалегідь. Три тижні Костян мусив прожити в самотності, що лякало його.
Єдине, що Одарка зробила перед відїздом нарешті навела в будинку порядок і попередила:
Якщо і надалі буде безлад, можеш сам подавати на розлучення! Моє терпіння лопнуло!
***
У чоловіків часто своєрідне уявлення про чистоту. Є ті, хто дотримується стерильності, і не тільки вимагатиме, а й сам вміє створювати порядок. Але більшість чоловіків чистоту залишає далеко не в пріоритеті. Поняття «чистота» розтягнуте, наче калина на весняному полі.
Наприклад, впала папірце, якщо не вб’є в око, може лежати до планового прибирання, або його ненароком загнати під диван. Пил на телевізорі чи моніторі стирається, коли сонячне проміння підкреслює його шар. А пісок на підлозі, якщо ходиш у тапочках, не заважає, доки не впаде на ногу.
Щодо тарілок, чашок, виделок, ложок і каструль, що чекають у раковині, про це можна й не говорити.
Який сенс кидатися в бурю за одне? Краще зібрати все, а потім, як Геракліт підніме гору посуду, вчинимо подвиг!
З іншого боку, речі, що не на місці, можуть сперечатись до кінця життя. Чи не змінила вони адресу? Штани на стільці це ж їхнє місце! А в шафі вони будуть сумувати.
Костян типовий представник тієї маси, що ставиться до чистоти з байдужістю. За словами дружини «свинотой ще той». Хоча Костян вмів і прибирати, і готувати, і лагодити робив це за власною ініціативою, коли йому захотілося.
Але не завжди вдавалося поєднати бажане і можливе. Хотілося помити плиту, а Одарка вже щось варила. Не можна було підвязатися, бо інша робота вже в процесі. Іноді підйом до чистоти був рідкісний, а Одарка вимагала активності, коли не було ні настрою, ні охоти.
Попри це, Костян був добрим сімянським чоловіком: працював, заробляв гроші до копійки, любив дружину, дітей, балував їх підробітками. Єдина погана звичка компютерні ігри, з яких Одарка могла його легко відволікти.
Коли Одарка «випадково» купувала зайві речі, Костян філософски відповідав: «Ти ж жінка, тобі таке властиво». Коли вона приходила з роботи без настрою, він слухав, розумів, навіть разом з нею сварив колег, хоч їх і не бачив.
Сімя була хороша, лише один недолік ставлення Костяна до чистоти. Якщо б він сам прибирав, все лишалося б у його руках. Однак Одарка і так мала справи: дві донечки, які гралися з татом, а всі проблеми кидали на маму.
Дотягнувшись до межі, Одарка вирішила: чи перековати чоловіка, щоб він дотримувався порядку, чи зберегти власні нерви, не розриваючи душу знову й знову.
***
За тиждень до повернення Одарка подзвонила Костяну:
Як ти там?
Нормально, відповів він.
Ти маєш тиждень! Це я попереджаю, якщо щось
Все гаразд, сказав Костян.
Вона дзвонила ще трьох днів до повернення, потім за два, і нарешті за один день, нагадуючи, що якщо він не прибере після свого одинокого життя, ще встигне це зробити.
Зізнатися, за три тижні Одарка дуже сумувала за Костяном. Вони розлучалися не довше, ніж на тиждень, з моменту весілля; а тут три тижні! Тому вона попереджала, аби не було причин розлучитися. Хоч і готова простити, навіть якщо квартира стане свинарником.
І ось настав момент, коли Одарка, залишивши дітей на дитячому майданчику, піднялась у квартиру після розмови з подругами про поїздку до бабусі.
Константине, ви мене приємно здивували! вигукнула Одарка, ніби вітер змив пил з вікон.
А ви мене, Юліє, суворо відповів Костян. Як в анекдоті!
І в якому? здивувалась Одарка.
Я три тижні жив один! Користувався однією каструлею і однією сковорідкою, мив їх перед готуванням. Та ж одною тарілкою, однією виделкою і однією ложкою, що мив перед їжею! Чашки лише дві! Одна для чаю, інша для кави! Мили їх тоді, коли вони були брудні! Воду, газовану та соки пив з пляшок, які потім викидав на роботу! Це ти вклала в мене за стільки років!
А перед твоїм приїздом я просто прогулювався по квартирі пилососом! І все! Чисто і впорядковано!
І що ти хочеш сказати? насторожено спитала Одарка.
Що бардак у квартирі не мій! стверджував Костян. І для інформації! Ви любите солодке в будинку! Ти і діти!
Та шоколадка, яку ти мене до сьогодні звинувачуєш, підхопила Одарка, ти сам її сховав, коли знову сиділа на дієті! А я мовчала дипломатично!
Але ти залишаєш після себе спробувала Одарка схопитися за смужку.
Якби ти не втручалась і не лізла, куди не просять, проблеми б не виникали!
Наступного дня у квартирі знову був бардак, як завжди. Одарка розпочала прибирання, усвідомлюючи, що Костян уже не головний «хрюша» в домі.
Діти, мабуть, подумала Одарка. А треба їх і залучити до прибирання! Бо коли вони смітять, то перші вчаться, а коли прибирають мама!
