Казали мені мої друзі, що ці мої пригоди ще вийдуть мені боком. Мене звуть Денис. Мені 23 роки. Працюю в IT-компанії й паралельно навчаюсь в університеті. Вже скоро кінець магістратурі й зможу видихнути й жити лише однією роботою, де цей диплом й не потрібен.
Оскільки я весь в роботі й навчанні, то можливості зустріти якесь кохання, або побудувати стосунки — немає нагоди! Однак, часом знайомлюсь з дівчатами у пабах та у компанії друзів. Цього разу я познайомився з дівчиною у незвичному для мене місці — парку. Вона мені дуже сподобалась і я вирішив запросити її на каву. Ми розговорились й досить гарно проводили час. Я й не помітив, як швидко плинув час.
Після кави я вирішив запросити її до себе на вечерю й продовжити нашу розмову вже там. Вона й погодилась. Замовили їжу на квартиру й веселились до самого ранку. О 10:00 я прокинувся й помітив, що Світлана зникла. Її ніде не було, а коли зателефонував на її номер, то ніхто не відповів. Це стало для мене дуже дивно й підозріло.
Збираючись на роботу, я помітив, як в мене зник ноутбук й гаманець. В думках одразу: “Невже я натрапив на аферистку?“
Миттю написав своєму другові Віталіку, а той порадив звернутись у поліцію. І що я їм скажу? Та ще й у мене по обіді дуже важлива зустріч по роботі. Як бути? Таки вирішив швидко написати заяву. На щастя, цю злодійку швидко знайшли. Ви б чули, як вона вибачалась. У сльозах розповідала про свої біди й навіщо їй гроші. Але ж вдаватись до таких методів – це підло й ганебно. Але я не став її більше соромити й хотів спочатку вибачити, однак, як мені розповів дільничий, виявляється, вона вже не вперше так обкрадає чесних хлопців. Мої речі вдалось повернути, однак я згаяв купу часу й нервів. От як після цього вірити жінкам?
Для моїх друзів це ще й стало приводом для глузувань, хоча якби вони потрапили в таку ситуацію, було б їм не до жартів!
