Та ви ж у магазині тільки по цінниках кріп від кропиви розрізняєте! А полуницю тільки у компоті бачили! нарікала ображена сусідка.
Ми з Оксаною приїхали на дачу. Купили її восени, а тепер вирішили облаштувати. Будинок гарний, зимою жити можна, а от з ділянкою клопоту чимало.
Старому саду потрібне оновлення. Нову лазню замовили, через тиждень привезуть лише місце підготувати.
Заодно зробимо навіс для дров, альтанку. Діти обіцяли приїхати допоможуть.
Тут добре, тихо. Можна оселитися назавжди. Ми ж тепер на пенсії.
Я підвал оглянув треба лише двері замінити.
А я веранду. Памятаєш, хотіли альтанку? Не потрібна. Тут є старий круглий стіл, деревяні стільці. Їх трохи оновити ще сто років простоять. І вид на сад чудовий. Чаюватимемо тут. Але двері теж треба міняти наче хтось заходив у відсутності.
Так, двері першочергово. Все інше на подвірї. І з вулиці не видно, і красиво. А перед будинком галявина з квітами.
Квіти вже проростають, треба розібратися, що де. Можливо, щось пересадимо. Але цього літа залишимо як є.
Через тиждень привезли лазню, приїхали діти. Робота закипіла. Сусідка завітала познайомитися, її онуки тут же почали бігати по ділянці.
У вас є онуки?
Будуть у гості.
Навіщо такий високий паркан? Ми з сусідами завжди без огорожі жили.
Без огорожі? А те, що ми щойно знесли? Паркан був, просто згнив. Вам байдуже, а нам порядок важливий. І не переживайте межі ділянки не порушили.
А хвіртки не буде? Тут завжди прохід був.
Між нашими ділянками? Ні, не плануємо. Вхід тільки з вулиці.
А як же діти гулятимуть? Я бачу, ви яблуні зрубали а вони ж так любили по них лазити!
Не зрубали, а прорядили. І нові посадили. Ваші діти по ваших яблунях лазьте.
Все у вас нове. Навіщо кущі вздовж паркану?
Для краси!
Сусідка пішла, але поверталася знову з новими питаннями. Її онуки тусувалися у нас, доки не поставили нові ворота.
Ось так оселилися, знову заговорила сусідка. Взимку тут житимете?
Побачимо.
Чого ворота зачинили? Раніше тут діти в футбол грали місце ж зручне! На дорозі машини, а тут безпечно.
У мене грядки, не пустир, як у вас. Ви ж кріп від кропиви тільки по ціннику розрізняєте. І полуницю лише у варенні бачили. Зі мною треба дружити.
Ворота щоб ваші онуки кур не випускали. Дві доби тому вони наших розпустили жодної не знайшли.
У вас і кури є? Значить, оселяєтеся назавжди?
Ми вже оселилися.
В кінці серпня святкували мій день народження. Зібралася вся родина. Чоловіки готували шашлик, жінки салати.
А ось і ми! Прийшли по-сусідськи привітати. Ми завжди так без запрошення. Діти вже зранку знали про свято.
Ви готуєтеся, гості приїхали значить, святкуєте. Посидимо разом. І дітям веселіше.
Ми вас не запрошували. Це сімейне свято.
Ну, може, колись порідніємо! сміявся сусід.
Що б йому не відповідали він усе перекручував. Його онуки встигли потрясти фруктові дерева, залізти на дах лазні. Потім знайшли каміння, яким викладені доріжки і почали кидати його у басейн. Помітили не відразу. Діти з реготом розбіглися, коли вода ринула назовні.
Та пусте! Все одно скоро осінь басейн збирати.
Вам час додому.
Та ми ж ще не посиділи! Діти ж голодні. Ну всі за стіл!
Свято зіпсували. Але попереду було інше день нашого весілля. Тридцять пять років разом.
Хтось із онуків першим догадався зачинити ворота.
З вулиці чулися стукіт. Всі робили вигляд, що не помічають. У повітрі пахло димком і свіжістю.
Коли до міста повертатиметеся?
Поживемо ще. Урожай треба зібрати яблука вдались. Усе нам тут подобається окрім сусідів. Але ми вже навчилися з ними поводитися.
Усі засміялися.
Гості розїхались. А ми залишились. Попереду осінь, зима Спробуємо. Якщо не сподобається завжди можна повернутися в квартиру.
А сусіди зникли. Виявилось, їм треба доглядати онуків донька не впорається. Ми лише з полегшенням зітхнули. Дякувати Богу, що такі люди рідко трапляються
Сьогодні я зрозумів: добрі сусіди це щастя. А от поганих краще уникати.
