Коли ми з чоловіком тільки зустрічалися, то на побачення він завжди приходив охайний, з запахом одеколону або парфумів, в чистому одязі. Але яким було моє здивування, коли після кількох місяців нашого спільного подружнього життя він на моїх очах перетворився на нечупару.
Слово гігієна для нього стало чужим. Коли він приходить з роботи, то одразу падає на диван та вмикає телевізор. Ні про який душ, щоб змити з себе весь піт та бруд за день не може бути й мови. «Я втомився. Завтра схожу», – але на завтра повторюється та сама історія. Одного дня від нього йшов такий сильний запах, що мені довелося йти спати в іншу кімнату, тому що він відмовився прийняти ванну. Мені стало соромно з ним виходити в люди. Відвідувати гостей та запрошувати до нас друзів. Кожен раз, його водяні процедури починалися зі скандалу. Ледь не силою доводилося його заганяти до під потік води.
А про зубну щітку та пасту я взагалі мовчу. Його посмішка це антипод голлівудської. Мені стає погано коли зранку я чую його подих. Я просто дивуюся, як я могла раніше цього не помічати. Чи він вирішив, що раз ми одружені, то йому й старатися не потрібно, що я буду терпіти його. Гадаю, що скоро я поставлю йому чіткий ультиматум: або він слідкує за собою, або нехай шукає іншу жінку.
