Катю, вибач, мені треба їхати.
Дружина дзвонила? Їдь, звичайно. Я звикла.
Каті було важко щоразу відпускати Андрія до дружини. Так хотілося, щоб він лишився на ніч. Вони б пішли в кавярню, потім дивилися фільм, закутавшись у теплий плед. Вона зварила б смачну каву
Але все це було лише у мріях. Андрій ніколи не приховував, що одружений, має сина. Дружину не любить, живе заради хлопчика. Чекає, коли той закінчить школу, і тоді піде до Каті.
Каті було байдуже на його дружину. Навіщо їй думати про щастя якоїсь жінки? Ну, була сімя, перестав кохати чоловік це ж видно по ньому, так не три його, відпусти. Просто Андрій добрий батько, не може травмувати сина своїм уходом.
Нічого, буде й на її вулиці свято. Через два роки син поїде вчитися, і ось тоді Буде й плед, і кіно, і родинне щастя. Катя мріяла народити доньку, свою копію.
Два роки пролетіли швидко. Катя чекала, коли ж він здійснить задумане, але щоразу знаходились відмовки.
Розумієш, у Насті мама сильно захворіла, вона забрала її до нас. Не можу зараз, сама ж знаєш
Катя зітхала і розуміюче кивала. Скільки ще чекати? До пенсії?
Затримка. Невже Купила тест. Дві смужки. Може, це й на краще Треба до лікаря, нехай підтвердить.
Катя сиділа в жіночій консультації в кінці коридору, чекала своєї черги. Відчинилися двері, з кабінету вийшла вагітна жінка з великим животом. Під руку її вів чоловік. Невже Це ж Андрій. Що відбувається?
Вони вийшли на вулицю, Андрій не побачив Катю. Вона зайшла до лікаря.
Дівчино, з вами все гаразд? Ви дуже бліда.
Так, мабуть, гаразд. Хочу перевіритися.
Лікар підтвердив вагітність і привітав Катю.
У вас вік уже підступає, народжувати першу дитину в 35 років пізнувато, звичайно. Але нічого. Ось була пацієнтка, 40 років, син випускник, а вони з чоловіком вирішили доньку народити. Гарна сімя, міцна, чого не народжувати?
Катя усміхнулась і нічого не відповіла. В голові був вир думок. Як так, навіщо він обманював, що піде, а сам зробив дитину «некоханій дружині»? Довго збирався це ховати? Що тепер робити?
Лисичко, сьогодні не зможу приїхати, вибач
Так, звичайно, я теж зайнята.
Чим це?
Іду в клуб з Оленою. Набридло вдома сидіти.
Який ще клуб, скільки тобі років? Мені не подобається ця ідея, Лисичко
Ну, в мене немає родини, маю право. Ти чужий чоловік, не маєш права мені казати.
Катя вимкнула телефон. Дивись ти, не можна їй у клуб. Вона має, як вірна собака, сидіти і чекати свого господаря. А той робитиме дітей, виховуватиме і іноді заїжджатиме до неї по нові відчуття. І так доти, доки не набридне.
Лише зараз Катя зрозуміла, в якій ганебній ролі вона була всі ці роки. Все найкраще дружині й синові, а вона так, запасний аеродром. І йому байдуже, що роки йдуть, їй треба народжувати, інакше буде пізно. Ну, нічого, тепер у неї буде своя дитина.
Андрій приїхав без дзвінка. Плакав. Розповів, що під час пологів дружини померла дитина, донька, хоча все було добре. У дружини через горе зїхав розум, і він не знає, що робити.
Що робити? Бути з дружиною в цей важкий час. Андрію, це ваше спільне горе. Не розумію, навіщо ти їздив до мене, якщо у вас все було добре, навіщо обманював?
Це мене Бог покарав, забрав доньку через тебе
Не неси дурниць. Тільки ти винен у всьому. Брехав дружині, брехав мені, собі Будь хоч зараз чоловіком, іди до дружини.
Розумієш, я люблю вас обох. Кожну по-своєму. І не можу бути тільки з одною
Все, Андрію, іди і більше не приходь.
Катя зачинила двері й розплакалася. Їй було шкода і себе, і дружину Андрія, яка втратила дитину. Катя скоро саме стане мамою і уявляє, як це боляче.
Андрій дзвонив кілька разів, приїжджав пяний, але Катя проганяла його. Він так і не дізнався, що вона народила сина, його сина. Записала на своє прізвище, а у графі «батько» поставила прочерк. Син Максим вийшов копією Андрія, чужого чоловіка
За статистикою, близько 10% чоловіків йдуть від дружин до коханок. І майже половина потім повертаються. Скільки жінок так і не дочекалися, коли одружений чоловік розлучиться й одружиться з ними, як обіцяв
