Ви́бір з неволі
“Ка́тю, може, вже годі обманювати один одного?!” Сергiй пiдiйшов до жiнки так близько, що вiна відчула його подих.
“Сержу, та ти ж знаєш, що він мiй чоловiк!” нервово скрикнула Катря, бо вже не вперше за вечiр повторювала цi слова.
“Та що з того, що чоловiк? Ми маємо право на щастя! Скажи менi правду Льонько ж мiй син?!” iз цими словами Сергiй обхопив Катрю за плечi.
Жiнка похилила голову й заплакала, вже не соромлячись слiз…
…Катря та Олег жили в одному будинку й знали одне одного з народження. Квартири їхнiх батькiв були на одному сходовому майданчику. Не те щоб родини дуже дружили, але пiдтримували теплi сусiдськi стосунки.
Тiсної дружби мiж сусiдами не вийшло б. Батьки Катрi працювали у фiлармонiї iнтелігентна родина, жили дружно й весело, часто приймали гостей. Катруся вже ходила до музичної школи й мрiяла пiти стопами батькiв повязати життя з музикою.
Родина Олега повна протилежнiсть. Мати працювала продавчинею в мiсцевому магазинi. Батько слюсарем на заводi. Попри рiзні виховання, Олег i Катря дружили. Спочатку малими гралися в дитсадку, потiм пiшли разом у перший клас. У молодшiй школi навiть сидiли за однiєю партою.
Батьки Катрi не заважали дружбi доньки з простим хлопцем. Але як потенцiйного зятя його не сприймали. Родичi Олега, навпаки, радiли за сина майбутня наречена з хорошої родини, i не пропускали нагоди назвати дiтей “нареченим та нареченою”.
…Чергове 1 вересня у сьомому класi назавжди змiнило життя Катрi. Коли всi зiбралися на перший класний годину, класна керiвниця увiйшла не сама, а з гарним юнаком.
“Доброго дня, дiти! Знайомтеся це Сергiй, ваш новий однокласник. Вiн тепер навчатиметься з нами.” сказала вчителька Iрина Антонівна i показала Сергiю на вiльне мiсце за третьою партою.
Сергiй одразу привернув увагу дiвчат елегантний костюм, стильна зачiска, сяюча посмiшка й неймовiрнi блакитнi очi. Катря теж помiтила новенького. Але пiдiйти й познайомитися не наважувалася.
На початку вересня почалися заняття в музичнiй школi. Того дня Катря, як завжди, йшла на сольфеждiо. Вона була в своїх думках, навiть коли опинилася бiля дверей школи. Дiвчина вже взялася за ручку, коли раптом дверi розчинилися. Катря злякалася i несмiливо відступила.
На порозi стояв Сергiй.
“Ой, привiт!” з ноткою збентеження промовила Катря.
“Привiт!” вiдповiв Сергiй й усмiхнувся.
“Ти теж сюди ходиш?” спитала Катря.
“Так. У мене вже заняття закiнчилися.” вiдповiв Сергiй.
“А я ось на сольфеждi” промовила Катря зi зневiрою в голосi.
Здавалося, Сергiй хотiв ще щось сказати, але не встиг. На порiг влетiла Оля Мушак, штовхнула подругу в плече й гучно прокричала:
“Кать, ти чого завмерла?! До початку три хвилини! Нас «козачка» прибє!” Оля мала на увазi викладачку сольфеждiо Козаченко Тетяну Миколаївну.
Катря ще раз глянула на Сергiя, але Оля вже втягла її всередину…
На заняттях Катря думала лише про Сергiя. Викладачка це помiтила.
“Сафронова, хотiлося б, щоб ви серйознiше ставилися до урокiв! А ви сьогоднi десь у хмарах.” Тетяна Миколаївна не пропустила нагоди зробити дiвчинi зауваження.
“Вибачте” спокiйно сказала Катря.
Катря зiбрала тетрадку й вийшла зi школи. Раптом почула знайомий голос:
“Катю, почекай!”
Дiвчина обернулася й побачила Сергiя.
“Ти ще не пiшов?” здивовано спитала вона.
“Нi. Чекав на тебе, щоб разом пiти.” вiдповiв Сергiй.
Вони йшли додому й розмовляли про музику. Сергiй розповiдав, де раніше жила його родина. Виявилося, що вiн, як й Катря, мрiє присвятити життя музицi…
…В вихiднi Катря думала лише про нього. Спочатку вона не розумiла, що це перше кохання. Тепер усе змiнилося. Ранiше вона й Олег завжди ходили разом, а тепер їх було троє. Хоча Олег з першого погляду не взлюбив витонченого Сергiя, прогнати його не насмiлювався…
…Так минуло два роки. Вони закiнчували девятий клас. До цього часу й Катря, й Сергiй усвiдомили, що кохають одне одного. Але мiж ними стояв Олег…
“Кать, пiдемо сьогоднi на дискотеку?” запросив Олег.
“Не можу. Ми з Сергiєм йдемо у фiлармонiю батьки купили квитки.”
“А мене чому не запросиш? Чому цього мазника?” грубо спитав Олег.
“Тобi ж там не цiкаво буде А наступного разу пiдемо на дискотеку. Давай i Сергiя візьмемо.” запропонувала Катря.
“Добре” неохоче згодився Олег…
Пi
