Зазвичай я їжджу на роботу з чоловіком автомобілем. Та цього разу він поїхав у відрядження, тож я мусила добиратися громадським транспортом. У маршрутці я стала свідком ось такої ситуації.
Недалеко від мене сидів молодий чоловік. Було видно, що він дуже втомлений. Прихилився до вікна і стулив очі. На одній з зупинок у салон маршрутки зайшла гордовита пані з сином. Хлопчині було років дев’ять. Спочатку вона незадоволено дивилася на хлопця, що сидів спиною до неї. А потім ця жіночка нецензурною лайкою почала вимагати, щоб чоловік поступився місцем її синові.
Цей чоловік втомлено подивився на жіночку і запитав:
– Поспішаєте з сином на працю?
– Ні, нас чоловік забезпечує. Не працюємо ми.
– То, можливо, Ваш син їде до університету на навчання і, бідний, цілу ніч не спав, готуючись до іспитів?
– Ви що недобачаєте? Він ще школяр!
– Може, у Вас чи у Вашого сина ступня ампутована?
– Та що Ви таке мелете? Не доведи Господи!
Всі поглянули на хлопця і помітили, що у нього не було ступні на правій нозі. А біля нього стояла паличка. Після цих слів пасажири почали обурюватися, що жінка негарно себе повела.
–А я працюю і ще зараз їду на вступні іспити до університету. Готувався вночі, спав лише три години. Ще питання є? – грубо відповів молодий чоловік.
– Ні, вибачте!
Жіночка заспокоїлася і більше не чіпала у салоні нікого. А що ви можете сказати з приводу цієї ситуації? Чи завжди хлопці та чоловіки повинні поступатися місцем у громадському транспорті?
