**Щоденникові записи**
Віра Михайлівна чекала на чоловіка та сина з відрядження. Вони поїхали до сусідньої області розширювати бізнес відкривали філію в іншому місті. Справи у батька з сином Богданом йшли добре, компанія процвітала.
Віра Михайлівна особливо нетерпляче чекала сина треба було розповісти про те, що вона почула від його дружини Лесі, яка ось-ось мала родити. Всі знали, що Леся не любить Богдана, але заради онука терпіли.
Одного разу Віра Михайлівна почула, як Леся розмовляла по телефону:
«Скоро народжу й тікатиму з дитиною. Заберу з дому, що встигну, і зроблю ноги тут є чим поживитися».
Спершу хотіла подзвонити синові, але передумала у них важливі переговори. Розповість, коли повернуться.
«Дитину потім заберемо з пологового, а Леся хай іде на всі чотири сторони їй дитина не потрібна».
Коли у Лесі почалися перейми, чоловік із сином уже поверталися. Швидка забрала її до лікарні. Незабаром Вірі Михайлівні подзвонили чоловік і син потрапили в аварію. Чоловік загинув одразу, син через двадцять хвилин, але встиг прошепотіти:
«Заберіть у неї дитину».
Слідчий пояснив, що в машині дитини не було, але вона відповіла:
«Дружина сина нещодавно народила. Це мій онук, вони ще в лікарні. Лесі дитина не потрібна, тому син так і сказав».
Вона не сподівалася побачити онука, але все ж забрала Лесю з пологового. Як витримала не знає. Допоміг Артем, друг чоловіка та сина, фінансист їхньої компанії. Він узяв на себе все: похорони, поминки, організував лікаря для Віри Михайлівни.
З пологового Лесю з Данилком теж привіз він. Після смерті чоловіка Леся не поспішала покидати великий будинок. Віра Михайлівна найняла няню сама не могла постійно доглядати за онуком, занурилася в справи компанії. Все мало перейти до неї, а поки керував Артем людина, якій вона довіряла.
Леся майже не приділяла уваги синові, часто зникала. Але через півроку забрала Данилка та пішла, прихопивши гроші зі столу свекра. До сейфу не дісталася не знала коду.
Віра Михайлівна знову пережила шок, втративши онука. Це була єдина частка роду, що залишилася від Богдана. Але незабаром невістка повернулася.
«Ти мусиш віддати мені гроші, акції компанії та все, що належить після смерті чоловіка. Інакше онука більше не побачиш. Віддам у дитбудинок ніколи не знайдеш».
Віра Михайлівна виконала всі вимоги, навіть віддала свої золоті прикраси.
«Лесю, прошу, дозволь бачитися з Данилком».
Та обіцяла, але не виконала.
Час минав. Віра Михайлівна поступово оговталася, зайнялася бізнесом, Артем був її правою рукою. Але дуже боліло те, що не бачить онука.
Артем запропонував звернутися до поліції.
«У мене є друг слідчий. Давайте звернемося до нього».
Через деякий час знайшли Лесю. Виявилося, що вона зійшлася з сумнівними людьми. Віддала їм цінні папери, а вони обіцяли гарний будинок, але поселили в халупу. Потім її кинули. Леся спилася, за сином не доглядала.
Одного разу до неї прийшов собуОдного разу до неї прийшов собутыльник і сказав: “Або я, або твій син вибирай”.
