«Чоловік поселився з неповнолітньою! Приїжджайте!» так сусіди повідомили поліцію.
«Тут живе чоловік із неповнолітньою дівчиною! Швидше!» дзвонили наші добрі сусіди правоохоронцям.
Ми з дружиною після весілля кілька місяців шукали квартиру і, нарешті, взяли її в іпотеку. Довгий час я їздив туди сам організовував ремонт, доглядав за робітниками. Дружина бувала там рідше, тому я встиг познайомитися з сусідами дідусем і бабусею. Оскільки ми були в новому будинку самі, вирішили відсвяткувати новосілля й запросити саме їх.
Коли вони сіли за стіл і побачили мою дружину, їхня поведінка різко змінилася. Їхня дивна реакція мене трохи насторожила, але дружина своїми ніжними обіймами й сміхом відволікла мене від поганих думок. Вони швидко попрощалися, а ми були надто щасливі, щоб помічати такі дрібниці.
Рано-вранці нас розбудив стук у двері. Я зрозумів, що наше нове життя почалося не зовсім так, як ми очікували на порозі стояв дільничний і пильно оглядав мене з підозрою.
Доброго дня, я дільничний! Ось моє посвідчення. Будь ласка, покажіть свідоцтво про шлюб із вашою «дружиною», вимовив він з наголосом.
Я, спортивно схвильований, почав шукати документ серед коробок і ще не розпакованих речей.
Через десять хвилин я знайшов його й показав офіцеру. Він уважно подивився на дружину, потім на свідоцтво, підніс брови й сказав:
Дякую за допомогу. Мені цього достатньо.
Вибачте, а що сталося?
Нам повідомили, що тут живе чоловік із неповнолітньою дівчинкою, ймовірно, їй ще немає 16.
Я голосно розсміявся адже насправді моя дружина була старшою за мене на цілий рік! Мені було 22, а їй 23. Вона дійсно була невисокого зросту, з дитячим обличчям, а без макіяжу й з хвостиком виглядала як школярка. А я через клопоти з квартирою, які вирішував кілька місяців, з неголеною бородою й від утоми нагадував чоловіка середнього віку.
Тепер я добре висплюся й поголюсь, щоб не виглядати дядьком поруч із моєю милою дружиною.
