Нещодавно моя колега вийшла заміж, я подзвонила їй аби привітати…
-Привіт, Іринко! Вітаю із заміжжям! Жіночого щастя тобі та достатку! Як твоє сімейне життя?
-Дякую.Ніяк.
-Що вже так швидко глечики побили?
-Так, одразу після РАГСу.
-Отакої. І чому ж посварилися?
-Через відсутність гумору у мого чоловіка.
-Ми з подружками домовилися. Виходимо з РАГСу, до мене підбігає Маринка з пляшкою мартіні.А я така: “Ну, привіт, сімейне життя, як довго я на тебе чекала!” і починаю пити з горла…Дівчата регочуть, в чоловіка ледь щелепа на підлогу не впала, а свекор зі свекрухою за голову схопилися…Вони ж не знали, що у пляшці вода…Ось таке у мене почуття гумору, нехай звикають…
