**Він вирішив відвезти її до будинку для людей похилого віку**
Не можу повірити, що дитина може зректися власної матері.
Одного ранку я вийшла у двір і помітила в сусідки стареньку жінку. Вона сиділа, згорбившись, під навісом на лавочці. Схоже, дрімала на свіжому повітрі.
Мене це здивувало, адже сусідка не мала родичів. Вона з чоловіком не мали дітей, а сам він помер рік тому після тривалої хвороби. Звісно, їй було сумно і нудно самій. Залишилася на старість одна. Але вона ще не була настільки старою, щоб зневіритися. Прийшлося змиритися із цим.
Я пішла до сусідки, щоб дізнатися про ту жінку. Старенька була ввічливою, але майже не розмовляла. Сусідка пошепки розповіла, що та дуже переживає. Син зрікся пані Марії, тому краще їй не докучати.
Все життя вона працювала у філармонії. Її чоловік — професор, викладач університету. Вона знала про його зв’язки зі студентками, але не хотіла руйнувати сім’ю. Тому мовчала і не влаштовувала скандалів.
Її єдиний син і робота забирали весь час. Вона також давала вдома уроки музики.
Син виріс, закінчив навчання і одружився. Народилася онука, яку вона дуже любила. Але саме тоді чоловік вирішив кинути її заради іншої жінки, хоча розлучатися не хотів.
Син із дружиною працювали, розвивали бізнес, тому рідко її відвідували. Але залишали онуку. Старість настала раптово. Настала хвилина, коли чоловіка вигнала коханка, і він повернувся до неї. Але поруч із молодою жінкою дружина здалася йому старою, і це йому страшенно не подобалось. Важко було знаходитися поряд. Він і далі сподівався знайти когось молодшого.
Тим часом син вже мав власний будинок — великий і просторий. Батько почав просити, щоб він забрав до себе матір. Син не заперечував. Його донька також обожнювала бабусю. Але дружина…
Вона не погодилася, щоб якась стара жінка жила в їхньому домі. Спочатку син накричав на дружину — адже це його мати, — і вирішив, що вона буде з ними.
Гаразд, тільки нехай батько перепише свою квартиру на онуку. Адже якщо він знову зв’яжеться з кимось, ми втратимо його житло.
Щоб заспокоїти дружину, син поговорив із батьком, і той пообіцяв переписати квартиру на онуку.
Пані Марія переїхала до сина. З одного боку, це було непогано — свіже повітря, природа, родина. Її чоловік не сумував довго — незабаром знайшов нову коханку. Але розлучатися не поспішав.
Дружина сина далі нарікала і жахливо поводилася зі свекрухою. Вдома постійно намагалася її принизити, кричала, піднімала руку. Мати мовчала перед сином. Онука почала копіювати поведінку матері. Після такого пані Марія впала в істерію і вимагала, щоб син відвіз її додому.
Син зателефонував батькові, але той рішуче відмовився брати матір — він уже жив з іншою жінкою. Донька та дружина наполягали, щоб бабуся жила деінде. Він вирішив відвезти її до будинку для літніх. Моя сусідка дізналася про це. Як виявилося, вона давно знала стареньку. Їй стало шкода пані Марії, тому вона влаштувала так, щоб син привіз матір до неї. Він пообіцяв регулярно давати гроші. Також попросив телефонувати йому.
Привіз матір. Умови його влаштували. Пообіцяв приїжджати якомога частіше. Що ж, побачимо. Так буває, коли хтось бере на себе чуже, коли рідні вже не потребують своїх. Куди йти старій жінці? Життя — як бумеранг: що віддаси, те й до тебе повернеться. Батьками треба доглядати.
Будьте добрішими, людянішими, лагіднішими до своїх близьких.
