Віктору доводилося доглядати за своїм стареньким татом. Ще зовсім недавно сімдесяти восьми річний дідусь жваво ходив на прогулянку, сам за собою доглядав. Віктор живе окремо з дружиною і сином. Коли тату стало погано, Віктору довелося тимчасово переїхати до нього. Адже кожної хвилини татові може щось знадобитися.
Коли Віктор іде на роботу, просить сусідку дивитися за татом, а увечері й вночі сам доглядає. Просив дружину переїхати. Все ж таки удвох легше і веселіше. Вона готувати їсти буде. Та Вікторія навідріз відмовилася. Не хоче доглядати свекра.
Як подумати, тато Віктора всі свої заощадження віддавав єдиному сину. Спочатку квартиру купили, тато більшу частину грошей дав. Згодом машину, знову татова допомога знадобилася. А про те, що і так давав гроші, то можна і не згадувати. Скільки працював, стільки й допомагав синовій сім’ї. А працював до сімдесяти років. Можливо і ще залишався б на роботі, та начальство ввічливо попросили йти на відпочинок. Від тих пір одна пенсія. Для одного дідуся вистачає, а сину допомагати немає чим.
Коли сталася та біда, дідусь відчув себе погано, Віктор відразу прийшов до тата. Онук також навідався. А от невістка жодного разу не прийшла. Ні в лікарню, ні додому. А раніше, коли свекор гроші давав, ласкава була. Прийде поприбирає у квартирі, їсти наварить. Від тих пір, як дідусь на пенсії жодного разу не приходила. Ну то ще можна зрозуміти.
Але ж наразі дідусь хворіє, невже не можна провідати? Віктор останній раз посварився з дружиною за те. Як гроші від нього брала, то так і треба. А коли захворів, то ні разу не прийшла провідати. А дідусеві все гірше і гірше. Одного разу під ранок тихо пішов із життя.
Вже через тиждень дружина Віктора розпоряджалася у квартирі свекра. Вона планувала зробити гарний ремонт, обновити меблі. Це буде найкращий подарунок для їхнього сина, квартира. Адже в нього скоро ювілей, тридцять років. Пора їм з дружиною перебратися у своє житло. А Вікторія з Віктором залишаться жити у своїй квартирі. Жінка собою задоволена.
Але Віктор вирішив охолодити запал своєї дружини сказавши, що це не їй вирішувати, що буде з квартирою його батька, він сам розпорядиться так, як вважає правильним. А то коли потрібна була батькові допомога, то і вдень з вогнем тебе не знайдеш, а тут бачиш квартира халявна намалювалася. Мені соромно за тебе Вікторія
