Вже декілька днів Олексія переслідують. Якісь молодики увечері, коли чоловік іде з роботи, йдуть слідом. Він порахував, три особи. Він один не справиться з ними. Напевно треновані. Тому швидко поспішав додому. Вони його не чіпали, лише йшли слідом. Три дні так проводжали. На четвертий день Олексій не стерпів, зупинився, почекав, поки підійшли:
– Що вам потрібно від мене? – запитав.
– Що? Гроші готуй. Наступного разу прийдемо, щоб в тебе готівкою було десять тисяч доларів.
– А хто ви такі, і чому вимагаєте гроші? Я поліцію викликав, так що йдіть собі.
– Ну ну.
Чоловіки повернулися і пішли не поспішаючи. Олексій ішов задумливий. Чоловіки виглядали дуже молодо. На вигляд років по двадцять. Один із них когось нагадує чоловіку, але кого, не згадає. Вдома сидів задумливий. Дивився на дружину, яка клопоталася на кухні, на синів, що бігали навколо тата. Все як завжди. Та той чоловік чи хлопчина. Дуже схожий на…. Не може бути? Олексій ледь не задихнувся.
Він згадав своє перше кохання, Ірину. Вони, після закінчення школи мріяли разом вступати до інституту. Вже й документи подали, чекали. Та одного разу Ірина прибігла до Олексія вся в сльозах. У неї затримка вже декілька днів. Не знає що робити. Хлопець розгубився. Що робити? Від несподіванки почав говорити щось про те, що спочатку вчитися, а вже потім діти. І батькам соромно говорити. І взагалі, він не знає.
Ірина повернулася і пішла. Він кликав її, та дівчина не обернулася. Наступного дня пішов до неї дізнатися, що надумала, та якщо точно, то будуть розмовляти з батьками. В будинку тиша. Олексій тихенько пройшов у кімнату, і на дверях зупинився. Посеред кімнати Ірина цілувалася з сусідським Іваном. Він на сім років старший за неї.
– Що? – Олексій від несподіванки стояв і дивився.
Ірина відскочила від Івана, а той із задоволеною посмішкою сказав Олексію, щоб більше не приходив.
– Іринка, моя наречена, зрозумів? Щоб я тебе біля неї більше не бачив.
Коли хлопець повернувся, щоб піти, Іринка дивилася на нього, немов благала, щоб спинився, зробив щось. Але Олексій пішов. Її погляд довго не давав чоловіку спокійно жити. Тільки очі заплющить, а перед ним Ірина з тим поглядом. Все минуло, коли мама сповістила, що Ірина вийшла заміж за Івана. Згодом народився син. Так от кого нагадує йому той хлопець. Дійсно, якщо то син Ірини, то двадцять років хлопцю.
Але чому до нього пристає. Невже, в душі похололо, то його син, Олексія.
Вранці сказав дружині, що терміново потрібно поїхати на батьківщину, могилу мами провідати. Тягне його туди. Дружина не проти, зібрала з собою бутерброди, і Олексій поїхав машиною. Їхати дві години. Дорога знайома, тому зовсім скоро стояв біля будинку Ірини. Видно, що там живуть люди. Зайшов. Назустріч вийшов той чоловік, що переслідував:
– Згадав? Прийшов дізнатися чий я син? Твій. Тому й вимагаю, щоб сплатив мені за всі роки, що минули.
– А мама де?
– На роботі. Прийде увечері. Та тобі не потрібно з нею зустрічатися. Вона добре жила. То мені вітчим постійно нагадував, що годував та вбирав мене. А я хочу відчути, як це, коли є рідний батько, коли гроші дає не з докором, а просто тому, що син.
Вдома Олексій все розповів своїй дружині. Вона в нього розумна жінка. Вирішили, що запросять Романа познайомитися. Адже в нього є брат і сестра.
