Віктор і Світлана виїхали за кордон в надії знайти там краще життя. Віктор багато працював, збирав кошти, навчався і далі. Через сім років мрія здійснилася. Він мав невеликий бізнес, який розвивався, мав гарні прибутки. Вони з дружиною давно купили будинок, дві машини, віллу на березі моря. Все йшло добре, до одного дня, коли Віктору на роботі стало погано. Лікарі виявили невиліковну хворобу.
Вже коли Віктор лежав прикутий до ліжка, Світлана дізналася, що у чоловіка є коханка. Вона не приходила провідувати, але писала кожного дня Віктору повідомлення. Одного разу Світлана прочитала одно із них, а чоловік потім зізнався. Як боляче не було, але сварки не влаштовувала. Віктор і так почувався погано.
Бізнес взяла у свої руки Світлана. Спочатку думала, що не справиться. Але Віктор допомагав їй, підказував що і як потрібно робити. Коли чоловіка не стало, нотаріус прочитав заповіт. Все майно і бізнес дісталися Світлані і їх дітям. А віллу біля моря заповідав продати, вторговані кошти переслати коханці. Воля чоловіка, закон для дружини. Вона написала об’яву «Продається вілла вартістю 1 долар». Ніхто не приходив.
Тільки через пів року зайшов безхатченко. Він запитав, чи правда що вілла продається за 1 долар. Світлана підтвердила. Він простягнув руку в якій лежав зім’ятий долар. Жінка перерахувала коханці чоловіка гроші з продажу вілли.
Ось так буває, непередбачуване.
