От вже третій місяць жінка у сварці зі своєю заміжньою донькою, скаржиться, що та невдячна і нерозсудлива. Мати їм і весілля зробила і квартиру, яку отримала в спадок, молодятам віддала, щоб мали змогу жити окремо від батьків.
Не так давно, двадцятивосьмирічна Христина – донька Марії Степанівни, вийшла заміж. Після одруження молода пара наймала кімнату в гуртожитку. Але коли Христя завагітніла, мати виселила квартирантів з успадкованої квартири та відправила туди жити своїх доньку із зятем. Молодий чоловік не має постійної стабільної роботи, так переходить з однієї фірми на іншу, щоб хоч якась копійчина вдома була. Але тих копійок ледве вистачає на продукти, тому й оплату комунальних послуг жінка взяла на себе.
Жінка завжди дбала про свою доньку. От і тепер їй не байдуже, яким життям живе її дитина. Дізнавшись про вагітність Христини, відразу записала її до хорошого лікаря-гінеколога — своєї знайомої, до якої не так вже й легко попасти на обстеження, оскільки та є дуже хорошим фахівцем і має бездоганну репутацію лікаря в місті.
А тепер, вже третій місяць Марія Степанівна не розмовляє зі своєю донькою, на телефонні дзвінки Христина не відповідає. І жінка підозрює, що в телефонній книзі своєї доньки вона взагалі вже у чорному списку.
Річ у тому, що жінка з молодою сім’єю дійшли до категоричного непорозуміння. Одного разу мама Христини випадково зустріла на зупинці свою знайому, ту що лікар-гінеколог, яка веде вагітність її доньки. І вона розповіла Марії Степанівні, що Христя з чоловіком відмовляються робити скринінг. І для того, щоб в лікарки в майбутньому не виникло ніяких проблем з перевірками, потрібно, щоб вагітна підписала відмову від обстеження.
Марія Степанівна жінка скрупульозна та обов’язкова, до щонайменших деталей вона завжди ставиться з великою відповідальністю. Тому не на жарт занепокоїлась, що молоді батьки з такою легковажністю віднеслись до даної процедури. Колись в юності з жінкою по сусідству проживала сім’я, яка виховувала дитину-інваліда, вона неодноразово була свідком багатьох проблем в тій сім’ї та розуміла, який тягар несуть батьки, виховуючи неповноцінну дитину. Відтоді вона пообіцяла собі, що у своєму житті робитиме все можливе, щоб ніколи не опинитись в схожій ситуації. Свою вагітність вона теж пережила з великими страхами. А тепер її донька ставиться до цього з такою байдужістю.
Незважаючи, що лікарка все ж таки запевнила її в тому, що всі решту аналізів та показників у вагітної доньки хороші, Марія Степанівна не могла знайти собі місця.
Негайно ж, зв’язавшись з Христиною, попросила про зустріч. Христя мала справи, тому намагалась перенести їх зустріч на інший день, але мати наполягала. І вже за годину була під дверима квартири, де проживали її діти.
Море пояснень та аргументів було озвучено для того, щоб молода майбутня мама зрозуміла необхідність робити скринінг. Проте донька Марії Степанівни стояла на своєму, мовляв: «ні в нашій, ні в чоловіковій сім’ї, випадків новонароджених з відхиленнями не було, тому ми не бачимо потреби зайвий раз схиляти себе до хвилювань, які нам зараз зовсім не потрібні!»
Христину ще дуже обурила поведінка лікарки, яка дозволила собі обговорювати проблему пацієнта без його присутності, тому їх бесіда з матір’ю поступово переходила на вищу тональність. Повернувшись з роботи, це почув і чоловік Христі. Він беззаперечно прийняв позицію дружини, тому з дітьми Марія Степанівна посварилась дуже сильно. Пригрозила – «якщо немовля народиться з вадами, я взагалі до нього і близько не підійду і допомагати нічим не стану!». На що у відповідь почула наступне: «що коли народиться дитина, буде вона здорова чи ні, внуча вона не побачить в жодному разі».
Почуті слова, не залишились поза увагою жінки, Марія Степанівна відмовилась будь-чим допомагати своїм дітям, в тому числі й оплачувати їх комунальні послуги. Якщо вже такі дорослі та самостійні то повинні вирішувати всі свої проблемні питання без її участі.
Тепер жінка бідкається, що третій місяць ніхто так і не оплачує комунальні послуги по квартирі, де живуть діти. До доньки вона додзвонитись не може, дверний замок вони теж змінили. Дізнавалась у сусідів – вони й досі там живуть. З пересердя виселити молоду сім’ю, яка чекає на поповнення, Марія Степанівна не наважується, рідна донька все ж таки! Але й матеріально підтримувати категорично відмовляється, мовляв: «вони дорослі та самостійні, самі приймають рішення, самі й повинні розв’язувати свої життєві проблеми».
