Алла стояла перед дзеркалом у ванній кімнаті й пильно у нього вдивлялася…І все аналізувала, чого вона встигла досягти у свої 36 років. Заміжня, з вищою освітою, хорошою роботою, власним житлом та авто. Вони з чоловіком Дмитром живуть в достатку, мирі та злагоді. Все що мають, нажили самі, бо обоє приїхали до столиці з провінційних міст, з простих українських сімей.
З Дмитром були студентами … Зустрічалися, закохалися, одружилися … У період навчання про дітей рано думати було. Хотіли пожити для себе, стати на ноги, заробити грошей. Було важко, знімали кімнату в гуртожитку, на всьому економили, часто сиділи на одній “Мівіні”. Ось такі були часи…
Аллі виповнилося 36 років.Настав час подумати про дітей, але завагітніти не вдавалося. Почалися важкі обстеження, аналізи…Потім прозвучав страшний вердикт медиків: «Ви не можете мати дітей!»
Алла з Дмитром довго обговорювали варіанти усиновлення дитини. Виникало багато запитань.
Чи впораються? Чи зможуть полюбити чужу дитину? Вирішили – зможуть! Поїхали до найближчого дитбудинку. Хотіли вибрати маленьку дитину, 3 місяців, щоб пережити усі радощі батьківства.
Довго переглядали фото дітей, знайомилися з їх історіями. У самісіньке серце запала королівська двійня: Данило та Даринка. Зовсім крихітки, 5 місяців. Так зворушливо трималися за ручки. Серце підказало – ось вони! Рідненькі…
Фінансові можливості дозволяли взяти одразу двох діток, тому подружжя не сумнівалося жодного дня. Так Алла й Дмитро стали батьками. Взяли “королівську двійню” з дитбудинку, і їнє життя заграло яскравими барвами.
Алла спочатку щиро не розуміла, як поводитися з дітьми. Весь час думала про те, чи зможе прийняти дітей такими, якими є і якими будуть. Проте з кожним днем росла глибока безмежна любов до цих крихіток. Вони вчилися бути батьками. Щиро раділи тому, як ростуть їхні діти.
Зараз для Данила і Даринки 4 роки, труднощі бувають, і як і у всіх батьків, але разом з Дмитром вони все зможуть. Головне-турбота та підтримка.
Подружжя вирішило, що коли діти підростуть, то вони з чоловіком не будуть придумувати особливої історії всиновлення, а просто скажуть:
«Взяли вас в дитячому будинку. Так, як своїх не могли мати ».
А далі тільки любов, турбота та батьківська підтримка. Все чесно і відкрито.
А поки з дітьми їздять у відпустку, ходять до цирку, в дитячі кафе, в ліс з наметами, а влітку обов’язково на море. І щодня роблять фото усміхнених Данилка та Даринки, аби закарбувати у цих світлинах усі щасливі моменти дитинства, яке вони їм подарували.