Коли мій молодший син одружився, я була щиро за нього рада та одразу полюбила свою молодшу невістку. У мене вже є одна невістка, то я з нею, як з донькою рідною спілкуюся. А тоді з’явилася у мене ще одна донечка.
Молодята відгуляли невеличке весілля і виявили бажання жити окремо. До приходу Аліни ми усі жили разом в одній хаті. Тому я не здивувалася, що Андрій не захотів тіснитися з нами й почав винаймати разом з коханою собі квартиру.
Мені Аліна здалася дуже гарною, привітною і ввічливою дівчиною. Вона багато не говорила, була спокійна й усе вміла зробити так, як треба. Мені сподобалося, що Андрій знайшов собі таку гарну пару і я всім серцем надіялася, що вони будуть щасливі разом.
А ось моя старша невістка Люда відразу не злюбила Аліну. Завжди казала, що та себе якось дуже підозріло поводить. Мовляв, така ідеальна, що аж нудить від неї. Не може вона такою бездоганною бути, мусить у ній бути щось, що вона вміло приховує від усіх.
Я думала, що це звичайна ревність, тому намагалася увагу між доньками розділяти порівну, нікого не обділяти добрим словом.
Діти жили окремо, на перший погляд, усе в них було чудово. Я до них навідувалася нечасто, бо знала, що у них все добре. Моє серце було спокійне.
Так ми прожили цілий рік. Але потім почалися негаразди в сім’ї молодшого сина. Помітила їх не я, а та ж Люда. Андрій з Аліною приїхали до нас з ночівлею. Ну ось Люда й мала нагоду до пізньої ночі вислуховувати, як вони сваряться. Я цього не чула, бо вже спала давно, а вона до всього дуже цікава, тому я не здивована що вона чула кожне слово.
Діти приїхали уже якісь не такі, ніби ображені одне на одного, але я подумала, що це дорога їх втомила. За столом все було так, як завжди, усі сиділи та весело розмовляли. Аж потім, коли всі пішли спати, діти вочевидь почали виясняти стосунки. Люда казала, що сварилися за гроші і Аліна якось дуже бурхливо реагувала на кожне слово Андрія.
Це фінансові питання чужої сім’ї, я не пхалася туди. Діти самі повинні це вирішити. І Люді сказала забути про те, що чула.
Пройшли вихідні, син з невісткою поїхали геть. Нічого підозрілого за ними я не помітила, отже помирилися, подумала я собі.
Але, коли я ввечері прибиралася в їхній кімнаті, знайшла гаманець сина. Як можна бути таким розсіяним!? Подзвонила Андрію й сказала, що сама привезу гаманець зранку, перед тим як він буде їхати на роботу. Мені якраз треба було вирішити деякі справи у місті.
Але справи довелося відкласти. Бо, коли я підійшла до будинку, в якому живуть діти, з під’їзду вискочила невістка. Вочевидь йшла на роботу. Я була зі кілька десятків метрів від неї й вона мене не помітила. Зате я помітила, що за рогом будинку її чекав якийсь чоловік. Вони обійнялися, поцілувалися й взявшись за руки пішли кудись. А я так залишилася стояти з тим гаманцем в руках, не знаючи, що мені тепер робити та з яким лицем йти до сина.
Я ж то думала, що вона просто вийшла швидше і пішла до машини, щоб почекати на Андрія. Але ні, на роботу вони, виявляється, ходять не разом. Трішки оговтавшись, я піднялася до сина. Постукала у двері, Андрій стояв вже одягнутий і збирався виходити.
— О, мамо, привіт! Я думав тебе десь по дорозі зустріну, а ти вже тут.
— Так, Андрійко, я спішила, як могла. А де Аліна, ти сам йдеш на роботу?
— Вона хвилин десять тому вийшла, казала, що хоче з подругами зустрітися і перед роботою зайти в новий бутик, що відкрився неподалік її роботи.
— З подругами кажеш…
Я не хотіла робити з мухи слона. Хоча я чітко бачила те, що невістка пішла не з подругами, а з іншим чоловіком. Але я вирішила передусім сама у цьому розібратися, щоб не наробити біди молодій сім’ї своїми пустими звинуваченнями.
Я приїхала під офіс невістки та стала за нею шпигувати. Кажу так, як є. Під вечір Аліна вийшла з роботи й назустріч їй йшов той самий чоловік. Він її проводжав і зустрічав з роботи. Пішли вони не дорогою до квартири Аліни, а іншою. Ця дорога мене привела до будинку того чоловіка. Ну тут в мене вже сумнівів не було. Аліна з цим хлопцем поводила себе не як з другом чи братом. Вони були парою.
Треба було тепер про це якось розповісти синові. Я не хотіла, щоб його за дурня мали та водили за ніс. Вирішила не тягнуть з цим всім, одразу того ж вечора поїхала до Андрія і сказала все так, як є. Андрій відповів, що вже давно це підозрював, але не хотів до останнього вірити. Адже це його Аліна, вона б не могла так з ним вчинити. Але, вочевидь, змогла. Син попросив мене їхати додому на таксі й сказав, що далі сам зі всім розбереться.
А наступного дня він подзвонив і сказав, що я мала рацію і вони з Аліною розлучаються. Виявилося, у неї вже кілька місяців є інші стосунки. Але цей чоловік не простий — він шахрай, власник якоїсь фінансової піраміди. Аліна віддала йому всі зароблені гроші, що були вдома. Коли Андрій попросив її схаменутися й сказав, що пробачить, лиш би вона перестала з тим шахраєм бачитися, вона сказала, що хоче розлучитися, бо вона кохає його.
Вони ще більше посварилися. Тепер на них чекає розлучення.
А я сиджу і думаю, що треба було прислухатися до слів Люди. Вона одразу казала, що Аліна не така ідеальна й тихоня, якою себе хоче показати. Люда справді щось відчувала і виявилася права.
