Її звали Катя. Розкішна блондинка з красивими блакитними очима, апетитними форами й стрункими ногами. Пройти повз такої було нереально. Ми познайомилися, коли я перебував у робочому відрядженні. Катя також приїхала у те ж місто в гості до подруги.
Між нами одразу спалахнуло полум’я пристрасті. Двоє дорослих людей вирішили скрасити самотні вечори один одного. Наші побачення були романтичними, а ночі пристрасними. Такий роман зі мною трапився вперше в житті.
Перед розставання у голові промайнула думка, що я не повинен втрачати таку розкішну жінку, тож перед тим, як поїхати взяв у Каті номер телефону та запросив на побачення. В офісі було багато роботи, на вихідних намагався підігнати хвости. Хотів зосередитися на договорах та клієнтах, щоб закінчити свою справу, а в голові постійно лише одна й та ж сама думка про Катю.
Не минуло й двох днів, як я набрав номер телефону жінки, що зводила мене з розуму й обламався. Номер не був дійсний. Вона мене обманула, дала вигаданий номер, а я дурень одразу не перевірив. Проте навіщо таке робити, якщо нам обом було так добре разом.
Я хлопець не промах, якщо чогось захочу, то будь-якими способами отримаю своє. Добре, що до мене в друзі додалася подруга Каті, власне та сама до якої вона приїжджала в гості. Написав Віталіні й попросив дати номер телефону подруги. Вигадав жалісливу історію про те, як у мене вкрали телефон у потязі, але я за те не хвилююся, найстрашніше, що тепер номер Каті загублено.
Віталіна повірила й навіть розчулилася, тож без зайвих підозр дала мені дійсний номер Каті. Набрав свою брехуху одразу, почувши знайомий голос серце забилося швидше:
-Мама не вчила тебе, що обманювати не добре? – запитав з веселою ноткою в голосі. – Доведеться тебе виховувати цієї ночі.
-А хто сказав, що цієї ночі я буду вільна? – серйозно запитала Катя.
-Тепер точно не будеш.Зустрінемося? – пауза у кілька секунд здавалася мені вічністю. Врешті-решт Катя погодилася й скинула мені свою адресу. Запитав чи потрібно щось купити до вечері. «Йогурт, банани й іграшковий пістолет» – відповіла вона й дійсно мене здивувала. Розпитуватися не став, купив, що сказали, заодно прихопив пляшку вина, виноград та квіти.
У зазначений час стояв перед дверима Катіної квартири й дзвонив у дзвінок. Двері відчинив хлопчик, років 5. Зміряв мене поглядом, помітив смаколики та пістолет. Без запрошення забрав з моїх рук пакунки й побіг у кімнату. Я ж так і стояв на порозі, не розуміючи, що відбувається поки в коридор не вийшла Катя.
-О, бачу, ти вже познайомився з Владиком, моїм сином – вона дивилася на мене очікуючи, що буде далі.
-Так, шустрий малий – вимовив я, прийшовши до тями. – Ти не казала, що маєш сина.
-А ти не запитував. Плани на ніч змінилися? – запитала вона ніби знаючи, що я втечу.
-Таки да, я забувся, що не закінчив важливий договір. Пробач, так незручно вийшло.
-Та нічого, я й не очікувала чогось більшого. Вино й виноград залиш та йди собі.
Втік, як хлопчисько, а потім весь вечір та ніч шкодував, що не залишився. Я без жодних сумнівів можу сказати, що Катя мені дуже сильно подобається, настільки, що я готовий прокидатися поруч із цією жінкою все життя. Проте я не готовий до дитини. Річ не в тім, що це не мій син, я й до своїх дітей не готовий. Не можу ж я зустрічатися з Катею й при цьому ігнорувати її сина. До того ж знаю, що діти швидко прив’язуються до нових людей. Якщо хлопець мене полюбить й чого доброго назве татом, тоді все – пиши пропало.
Та чи не буду я найбільшим ідіотом у світі, якщо відмовлюся від жінки, в яку закохався через власні страхи?
