Я більше не ходжу в один заклад, адже такої нахабності я не зустрічала ще ніде

Я завжди думала, що будь-який заклад дбає про свою репутацію та старається, щоб клієнти повертались та рекомендували їх заклад іншим. Проте нещодавно я переконалась, що це далеко не так.

Той заклад я більше не тільки не відвідую, але й не рекомендую його своїм друзям та знайомим. Бо після першого і останнього свого візиту туди, я була у легкому недоміні або навіть напевно правильніше сказати, у обуренні

В мене був прекрасний день. Це був вечір п’ятниці. Я закінчила робочий день, на роботі все пройшло чудово, настрій був чудовим, а тому я захотіла повечеряти в ресторані, а не стояти біля плити. Я гарно попрацювала, тому можу собі дозволити.

Приємна музика, приємна атмосфера. Я замовила собі улюблені страви та чаю та насолоджувалась. Вечір був справді дуже приємним, але все закінчилось рівно в той момент, коли я оплатила своє замовлення.

Я покликала офіціанта та попросила принести мені рахунок. Через декілька хвилин він вже був в мене на столі. Коли я потягнулась в гаманець за грошима, то зрозуміла, що в мене багато дрібних грошей, тому вирішила, що розрахуюсь ними. Тим більше дрібні для видачі решти завжди добре.

Але коли офіціант глянув на те, як я розрахувався то став вимагати, щоб я оплатила нормальними купюрами, а не «цим», а також запитував де його чайові. Я вкрай здивувалась такій нахабності. Що це взагалі таке?

– Чайові не є обов’язковими, а за таку нахабність, з вашого боку, про них навіть не може йти мови.

– Якщо ви не дасте мені чайових, то в мене не буде заробітку, а за такі дрібні купюри я отримаю на горіхи від керівника.

– Мені дуже шкода, але це не привід мені хамити. Беріть свої чайові та великі купюри, але більше мене ви тут не побачите. – Відповіла на останок я.

Я розумію, що керівництво таке жорстоке та низький заробіток, але таке відношення взагалі не є нормальним. Я б з радістю поклала йому хороші чайові, коли б він взяв рахунок, але він одразу став виставляти претензії… Так, я таки дала гроші, бо ж мені стало шкода хлопця, але все ж…

Більше туди я не ходжу, бо настрій тоді був геть зіпсований.

Оцініть статтю
Дюшес
Я більше не ходжу в один заклад, адже такої нахабності я не зустрічала ще ніде
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.