Якось улітку мій син поїхав відпочивати зі своїми друзями на море. Я знаю що трапляється в таких поїздках. Зазвичай під впливом розслаблюючої атмосфери заводяться курортні романи.
Згодом Микола зізнався, що ця відпустка була найкращою в його житті. Я вже навіть здогадуюся чому
Наприкінці відпустки син познайомився з Іриною. Тендітна руда красуня відразу запала йому в душу. Очевидно, що вони не за ручку там ходили. Микола приїхав додому сам не свій. У нього так світилися очі, коли він мені розповідав про Ірину. Єдине, що його засмучувало це те, що вони більше ніколи не побачаться.
Я теж вважала, що нічого серйозного з цього не вийде. Адже інколи на такі курорти приїжджають люди, в яких вже є законна друга половинка, а подібні романи лише спосіб розвіятися від щоденної рутини.
Але я помилилась, згодом Ірина знайшла мого сина в соцмережі та написала йому. Син був дуже щасливий. Вони почали листуватися.
Увесь день Микола був в телефоні, розповідав, що вони з Іриною створені один для одного, бо у них дуже багато спільного.
Якби тільки Ірина жила в нашому місті… Але між ними сотні кілометрів. Чи є майбутнє в таких стосунків?
Але Микола був налаштований рішуче та будь-що вирішив перевезти Ірину в наше місто та поселити їх в нашій квартирі. Мене таке сусідство не дуже радувало, але я хотіла, щоб син був щасливим, тож сказала, що не проти того, щоб Ірина жила з нами. Ми стали готуватися до приїзду невістки.
Невдовзі вони з Миколою одружилися та стали проживати зі мною. Я виділила їм більшу кімнату, а сама пішла в меншу.
Попри те, що в домі з’явилася невістка, все одно я була повноправною хазяйкою у своєму домі, тож і правила встановлювати теж мені.
Я вже старша людина та хочу ввечері відпочити, тож вимагала від молодят тиші у вечірній час. В кулінарних здібностям Ірини я не була впевнена, через те куховарити на кухні їй теж було заборонено. Не хотілося, щоб невістка переводила продукти та розводила безлад. Також я була категорично проти гостей у своєму домі та заборонила приводити їх.
Молодята цілком могли заперечити мені, але в такому разі їм потрібно буде шукати інше житло.
Після того, як народилася онучка, все змінилося в гірший бік. Про спокій вдома можна було забути та кількість моїх зауважень Ірині суттєво збільшилася.
Вночі дитина плакала та часто прокидалася, заважала мені спати, вдень мені часто боліла голова.
Коли онучка підросла то почала робити шкоду по квартирі та я наполягла на тому, щоб без потреби дівчинка не виходила з кімнати. Моя квартира стала затісною, бо син з дружиною та донькою займали дуже багато місця.
Я була дуже щаслива, коли Микола сказав, що вони переїжджають на орендовану квартиру. Я навіть не стала вмовляти їх залишитися та допомогла їм зібрати речі, щоб вони нічого не забули.
Нарешті в моєму житті настав довгоочікуваний спокій. Чому я відразу не сказала, щоб вони жили окремо? Стільки б часу та нервів зекономила. Я вважаю, що молода сім’я не повинна жити з батьками. Це різне покоління, різні думки з приводу одних і тих же речей, постійні конфлікти на побутовому рівні.
Не знаю, як їм вдавалося оплачувати оренду квартири. Я відразу сказала сину, що у мене немає фінансової можливості їм допомагати, але син і не звертався до мене за допомогою.
Я ви як думаєте? Мають молодята жити з батьками чи окремо?