З чоловіком ми познайомились в університеті. Він був на два курси старший за мене. Прозустрічавшись два роки, ми вирішили одружитися. Але я не подумала б навіть, що мене так не полюблять в сім’ї Олексія. Річ у тім, що я з бідної багатодітної сім’ї. Свого батька я не пам’ятаю взагалі, він пішов від нас коли я була ще маленькою, в матері залишилося четверо дітей на руках. А ще через кілька років вона занедужала і її не стало. Трьох братів віддали до будинку інтернату, а я залишилась в бабусі. Старенька мене не дуже сильно любила, завжди говорила, що я лише тягар для неї. Тому доглядала я себе сама. Жили ми на пенсію старої, іноді навіть не вистачало на хліб. Школу я закінчила на відміну, і вступила до університету на державне. Там я і зустріла свого майбутнього чоловіка.
Коли Олексій зробив мені пропозицію, я була на сьомому небі від щастя. Мріяла про скромне весілля, про сумісне щасливе життя. Але не все складається так, як нам хочеться. Коли Олексій запросив мене ознайомитися з його батьками, а була дуже схвильована, переживала, щоб сподобатися його батькам. Як тільки ми ступили на поріг його батьків, мені майбутня свекруха прямо в очі сказала, щоб я не марнувала свого часу та часу її сина, і забиралась з їхнього дому. Їм не потрібна така біднячка невістка, яка не рівня для їхнього сина. Я була настільки шокована в той момент, що просто не знала куди себе діти.
Через два місяці після візиту до батьків, в нас була розписка. Ми вирішили скромно посидіти та відсвяткувати цю подію. Я все ж надіялась, що батьки мого чоловіка передумають, прийдуть і просто попросять вибачення за свою поведінку. Вони ж мене геть не знають. Якщо людина з бідної сім’ї – це вже клеймо? Я стараюсь для їхнього сина як можу – готую, стіраю. Я вважаю себе непоганою хазяйкою, хоч ми й живемо в орендованій кімнаті, але все ж. Але батьки Олексія так і не з’явилися. Мені було прикро за нас обох. Невже свекрусі було настільки принципово, щоб пара для його сина була з заможної сім’ї, невже вона не розуміла, що щастя геть не в цьому. А на другий день, вона зателефонувала до свого рідного сина, і сказала, щоб він навіть смів приходити та просити про допомогу, що вони ніколи не приймуть таку невістку як я. Пізніше я дізналася, що свекруха хотіла видати за свого сина геть іншу пасію. З багатої та поважної сім’ї. Всім розповідала, що я байстрючка і причарувала її єдиного синочка, що поряд зі мною він буде жити в бідності й в нас ніколи не буде нічого.
Після закінчення університету, ми з чоловіком виїхали за кордон працювати. Там і залишились. Зараз в нас ростуть двоє чудових діток Марина та Олег. Недавно придбали собі власний будинок. В обох є машини. Якось свекруха намагалася телефонувати, попросити вибачення, мовляв, помилилася хотіла як краще. Просила привезти внуків познайомити. Але мій чоловік відповів їй, що нічого йому від неї не потрібно, і внуків їй не бачити.
