Олег був щасливий – він скоро буде батьком. Давно про це мріяв, але не спішив підганяти події. І ось це сталося. Його дружина вагітна і вже на шостому місяці.
Думка про батьківство додавала азарту і приносила втіху. Ще б пак! У нього був власний будинок, бізнес, і ось вже скоро виповниться тридцять шість, а дітей досі нема.
Правда, є одне «але», на яке Олег не звертає уваги. Його дружина не зовсім рада такій події. Вона каже, що дізналася запізно про вагітність. По-іншому зробила б аб орт.
Він її не розуміє. Адже Олені вже тридцять п’ять. Чим далі, тим важче народити дитину. А тут таке щастя у їхній сім’ї, а дружина засмучена, навіть роздратована.
Він знав, що Олена кар’єристка. До речі, як і він. Однак на тридцять п’ять вона досягнула багато. Губиться зміст у досягненні кар’єрних сходинок, коли накопичення стає основною метою життя.
Тепер буде дитинка. Є мета, заради якої варто працювати, в кого вкладати і таке інше. Те, що Оленка крутить носом, ще нічого не значить. Ось народить і відчує, що таке бути матір’ю. Природній інстинкт ніхто не відбере. Так міркував Олег.
Олена народила зовсім легко. За годину могла вже встати. І одразу написала відмову від сина.
-Як!? Ти що збожеволіла? – питав Олег дружину. Вона мовчала. Мовчки спакувала власні речі і на таксі виїхала з лікарні.
Олег забрав малого додому, найняв з перших днів няню і сподівався, що дружина одумається.
-Може, в неї післяродова депресія. Буває ж таке в жінок, – такі думки снувалися в його голові.
Проте Олена кудись щезла. Її телефон мовчав. Олег зрозумів, що їхні долі розійшлися. А могли ж жити ,як у казці. І чого їй ще не вистачало?
За рік він від знайомих дізнався, що його Олена переїхала в Канаду, де також добре влаштувалася. У неї там є мужчина, з яким вона познайомилася ще в час їхнього спільного життя.
Синові на той час виповнився рочок. Олег зустрів хорошу жінку, вирішив об’єднати з нею життя. Вона була не проти виховувати його сина Матвія. Ця жінка дуже любила дітей. Казала, що хоче народити ще для нього донечку. Хоче відчути, що таке бути мамою.
Олег думав проте, що інколи в житті щось стається погане для того, щоб потім ми отримали щось хороше. У його житті було саме так.
