Нещодавно я зустрілась зі своєю подругою, яку дуже давно не бачила. Ми ще в школі дружили, а потім намагались підтримувати спілкування після вступу до ВУЗу, але самі розумієте, нові компанії, ми в різних містах навчаємось, от і якось наші дороги розійшлись. Лише з днем народження одна одну вітали.
Ми вирішили зайти в піцерію та за смачною їжею обговорити що в кого сталось в житті. По ходу розмови я дізналась, що подруга довгий час прожила в Японії, закінчила там університет, адже після двох курсів університету в Україні вона поїхала в мовну школу, бо хотіла вивчити більше японську культуру і зокрема мову, адже була дуже захоплена нею.
В університеті вона зустрілась зі своїм тепер вже чоловіком. Так. Вона вийшла заміж за японця. І я, звісно ж, як людина, яка не зустрічала пари настільки різних культур вживу, давай її розпитувати що, як, де і коли.
В цілому, з розповіді подруги можу виділити декілька пунктів.
Вподобання в їжі. В Японії люди їдять в більшості так, що це дуже добре впливає на їхнє здоров’я, в особливості морепродукти. Є в них така страва як сашимі – це сира риба, але яка правильно заморожена, без паразитів і так далі. Її нарізають шматочками та їдять сирою. Можна з соусом. Це те, що моїй подрузі найбільше сподобалось. А так багато всього цікавого.
Особливо мене здивувало те, що там немає звичного нам кефіру, кисломолочного і навіть сиру. Твердий сир переважно мало продається і дорогий. Ну але в них інші продукти набагато популярніші. Інша ж культура. Подруга довго вчилась готувати японську кухню, яка виявилась складнішою, ніж просто суші та місосупи. А чоловік довго звикав до українських страв.
Ставлення до батьків. Думка батьків для японців важлива, особливо тим, хто ще з покоління меленіалів. Але зараз від цього всі стараються відходити і батьки стараються сильно не впливати на думку дітей, особливо, що стосується другої половинки.
А ще японці більшість дуже закриті люди та стараються не порушувати особистий простір та зону комфорту інших людей. І тому їм часто важко поговорити відверто, якщо в стосунках є якісь проблеми.
Ну і останнє, це те, що виникло особисто в сім’ї моєї подруги – мовний бар’єр. Чоловіку подруги дуже складно дається українська, як би він не старався, при тому, що подруга швидко вивчила японську. Тому в побуті вони спілкуються саме рідною мовою чоловіка.
– Так, в цьому є свої труднощі, але хто сказав, що вони заважають нам бути разом щасливими. – З ніжною усмішкою на обличчі сказала подруга.
Я рада, що вона знайшла своє щастя, хоч і так далеко від Батьківщини.
